Історія з затриманням охороною “Епіцентру” на Зарічанській директора школи №25 Івана Душкевича за неоплачений скотч, отримала продовження. Колектив школи каже, що журналісти перекручують інформацію і нанесли школу репутації школи і директора, який навіть ремонт у школі робить сам.
Нагадаємо , суддя Хмельницького міськрайонного суду Антонюк присудив директору за крадіжку “скотч-стрічки коричневого кольору на загальну суму 53 грн. 90 коп.” сплатити на користь Епіцентру 320 грн та 340 грн судового збору.  Сам обвинувачений, хоч з вироком і погодився каже, що красти нічого не хотів и забувся оплатити один із скотчів бо розмовляв по телефону. Відразу на виході, за його словами, до нього підійшла охорона, разом з поліцією і склали протокол. Як повідомив ПОДІЛЬСЬКА.інфо один з працівників гіпермаркету, скоріше за все, охорона, що слідкує за відвідувачами через відеоспостереження, помітивши, що Душкевич поклав скотч до кишені вела його до виходу. І замість того щоб попередити, вирішила йти на затримання: “охорона сплачує за товар,якого не дорахувалися”, а штрафи йдуть їм у бонус” – повідомило джерело. “Тому вони зацікавлені не робити попередження, а відразу затримувати. Душкевич не один такий – штрафи за скотч у Хмельницькому виносять вже не перший раз”. Так що будьте обережні у “Епіцентрі” за вами спостерігають.
Свою версію подій з директором, виклали представники колективу: “працівники ЗОШ №25 обурені заміткою, яка з’явилася у засобах масової інформації і радісно підхоплена соціальними мережами. Автори «смакують» викладеною інформацією про те, що директор школи «вкрав» скотч у супермаркеті вартістю 53 грн 90 коп. А насправді була банальна ситуація, яка може трапитись з кожним із нас. Душкевич І.Г. купував будівельні матеріали і серед іншого було два скотчі. У час , коли він розраховувався біля каси, йому зателефонували, відволікши увагу Івана Григоровича, тому один із скотчів він не одразу пред’явив до оплати. Подія відбулася 02.12.2016 р. і була вирішена на місці. Але комусь, напевно, дуже вигідно, майже через півроку, до дня його народження, влаштувати цю провокацію. Іван Григорович багато років самовіддано працює у школі. І не завжди був директором, починав лаборантом, працював учителем, заступником директора. Ще у ті часи , коли багато його сьогоднішніх «суддів» і зловтішників тікали зі школи, або ще й не народилися, людина добросовісно працювала. Завдяки його зусиллям школа змінилася на краще, зміцніла матеріальна база закладу. Ми свідки того, що Іван Григорович не тільки ніколи не зловживав ні бюджетними коштами, ні коштами батьківського фонду, але й, коли грошей не вистачало на оплату ремонтних послуг, після закінчення робочого дня директора, сам одягав робочий одяг і робив власноруч ремонт в актовій залі, в аудиторії 39 та й інших приміщеннях школи. Чомусь не знайшлося жодного журналіста, який описав би єдиний, напевно, факт у місті, коли директор школи власноруч мурує, штукатурить, асистує зварювальнику та виконує інші «недиректорські роботи». Чи знають журналісти, що вони є порушниками Закону України «Про захист персональних даних»? Напевно, знають, тому дописи анонімні. Не бояться відповідальності називати злочинцем звичайну людину у випадкових обставинах. Чи дотримуються вони журналістської етики, коли безкарно поливають брудом людину за дрібниці, але бояться помічати справжні зловживання «сильних світу цього». Цікаво, чи розуміють дописувачі, що своїми коментарями руйнують долю людини, його сім’ї, паплюжать репутацію школи. Чесна людина, яка більш ніж за 28-річну роботу в школі не напрацювала ні на власну квартиру, ні на авто, ні навіть на айфон…  Не для того відбулася Революція Гідності, щоб нові поліцейські та брудні журналісти розкривали такі «страшні злочини» і руйнували долі людей. 

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Також по темі

Бондар і Герега не підтримали мовні квоти на ТБ, бо знов прогулювали засідання парламенту

Верховна Рада України схвалила рішення про те, що