ХАЕС надзвичайно важливий промисловий об’єкт не тільки для області, а й загалом для України. Торік вона виробила продукції більш як на три мільярди гривень, відрахувавши в бюджети різних рівнів і фонди майже 338 мільйонів гривень. У першому кварталі випуск продукції сягнув 702 мільйонів гривень, перевищивши минулорічні показники на 21 відсоток. До казни сплачено близько 89 мільйонів гривень.
ХАЕС надзвичайно важливий промисловий об’єкт не тільки для області, а й загалом для України. Торік вона виробила продукції більш як на три мільярди гривень, відрахувавши в бюджети різних рівнів і фонди майже 338 мільйонів гривень. У першому кварталі випуск продукції сягнув 702 мільйонів гривень, перевищивши минулорічні показники на 21 відсоток. До казни сплачено близько 89 мільйонів гривень.
Проте міждержавний конфлікт України та Росіі загострив проблеми нетішенських атомників: чи продовжить Росія постачання ядерного пального? А відтак чи не вплине ця залежність на роботу ХАЕС?
Українська і російська атомні енергетики виросли з одного коріння. Єднало все: від спільної школи підготовки фахівців до практично єдиної кадрової команди, котра час від часу тасувалася від однієї конструкторської бази до об’єднаного виробництва, що випускало як обладнання, так і пальне для атомних станцій. На ХАЕС не приховують, що традиції і старі стосунки з російською стороною ще й дотепер певною мірою визначають долю підприємства.
Наразі проблем із роботою двох блоків немає. Пальне для першого реактора було поставлено ще торік. Є запаси касет і для другого. Навіть якщо в наступні дванадцять місяців поставки не здійснюватимуться, їх вистачить на роботу протягом цього часу.
Та головне — вже налагоджуються зв’язки з іншими постачальниками. Американські компанії готові співпрацювати з українськими енергетиками. Контрольна експлуатація їх пального вже здійснюється на одній із вітчизняних АЕС.
З огляду на сьогоднішні відносини с Російською Федерацією, Україні варто було б скористатися цим моментом і задуматись над новими перспективними планами співпраці в атомній енергетиці не тільки зі східним, а й із західними партнерами. Завдання непросте. Насамперед із фінансової точки зору. Але не таке вже й нездійсненне. Тим паче що охочих співпрацювати з Україною в цій сфері достатньо. Наприклад, чеські машинобудівники готові виготовити частину обладнання, яке б відповідало типу діючих на станції реакторів. Теоретично західна сторона може виступити і як інвестор для добудови двох нових блоків.
Адже нині європейські країни так само шукають варіанти енергетичної незалежності від російського газу. І якщо після аварії на Фукусімі перспективи європейської ядерної енергетики видавалися доволі туманними, зокрема Німеччина оголосила про поступове закриття своїх атомних станцій, то тепер погляди на галузь змінюються.
Подолання енергетичної залежності України від Росії виявилось надто болісним і поки ще не завершеним для держави процесом. Але вже мало в кого є сумніви, що його варто починати, незалежно від того, який тривалий і важкий буде цей шлях.
