Кожного дня нас заповнюють буденні думки, ми всі занурені у турботи та намагаємося встигнути зробити якнайбільше справ
Кожного дня нас заповнюють буденні думки, ми всі занурені у турботи та намагаємося встигнути зробити якнайбільше справ. Круговерть подій в країні та й постійний потік власних справ не зупиняються ні на мить. Часом навіть подих перевести не вдається… Ми вважаємо, що у нас, дорослих та розсудливих, все йде за планом, або принаймні все під контролем, ми завжди знаємо що і як робити, як буде краще та вирішуємо за себе і за дітей усе заздалегідь. Хоча часто мало хто замислюється як виглядає цей світ очима підростаючого покоління. Що вони бачать кожного дня? Як на дітей впливає оточуюче середовище? Для дорослих важливо виконання щоденних обов\’язкових пунктів дитиною: прийом їжі, школа, домашнє завдання, інколи гурток, гігієна. Все це без сумніву є дуже важливим, але чи не надто стрімким є ритм життя школярика? Дитину, яка відволіклась на цікаве для неї заняття, батьки часто підганяють та спонукають до скорішого виконання буденних обов\’язків. Ми навіть не замислюємося над тим чи до душі дитині така “турбота”. Нерідко буває, що батьки не розуміють звідки в дитини з\’являється похмурий настрій та бурхливий протест проти рекомендацій дорослих. Нам же здається, що все зроблено вірно. Поглянувши на себе зі сторони ми побачимо, що маємо подекуди підвищений тон розмови, нав\’язування “правильного” вирішення проблем дитині, навіть заборона улюблених занять, коли не вирішені нагальні питання – мабуть собі б ми цього не побажали, навряд чи комусь з нас припав до душі постійний контроль власних дій зі сторони та прискіпливість в усьому. Варто задуматись над тим, якими ми бажаємо бачити дітей, якою людиною вони мають вирости. Звісно хочеться бачити їх майбутнє світлим, життя повноцінним та в достатку. А чи виросте людина чуйною, доброзичливою, успішною та гармонійною, коли щоденно знаходиться під натиском? Варто виділити пріоритети та сприяти розвитку саме тих якостей, які мають бути у характері повноцінної людини. Наприклад, якщо ми бажаємо, щоб дитина була сміливою – не варто висміювати її нерішучість, а навпаки, давати посильні завдання, розвиваючи дану характеристику з кожним кроком все більше та звісно щиро показувати своє задоволення її маленькими перемогами, а також надавати підтримку. Все це усім піде тільки на користь: ніхто і ніколи не пожалкує про міцний емоційний зв\’язок та довірливі відносини між дитиною і люблячими дорослими. Адже кожен дорослий пам\’ятає, які негаразди він переживав у дитинстві, кожен в душі залишається дитиною. Дитячі образи подекуди й донині багатьом заважають. Варто подумки щиро вибачити собі й учасникам подій свого дитинства та не зароджувати у наших дітях образи та непорозуміння. Так давайте вже сьогодні сприяти повноцінному розвитку маленьких громадян, адже вони є нашим майбутнім. Щастя Вам та Вашим рідним!
Дар\’я Цапліна.
З питань розвитку дитини та за більш детальною інформацією звертайтесь за тел.: 0972606453.
