Чи матимемо комфортну зиму, які заходи розробляє столична та місцева влади, аби безболісно (більш—менш) пройти холодну пору року, редакція поспілкувалася із першим заступником голови обласної державної адміністрації, керівником антикризового штабу Олександром СИМЧИШИНИМ

Чи матимемо комфортну зиму?Чи матимемо комфортну зиму?

Чи варто нагадувати, що з середини червня ми живемо без російського газу?

Пам’ятаєте, що липнева постанова постанова уряду № 296 передбачає стрімке скорочення споживання блакитного палива? Лише нагадаю, що протягом восьми місяців — до кінця березня наступного року Україна може собі дозволити спожити 30,23 мільярда кубів газу, а для цього потрібно зменшити обсяги спаленого, скажімо, на підприємствах теплокомуненерго (ТКЕ) на тридцять відсотків. А зменшення споживання майже на третину — це вже схоже на кризу. Саме тому в області сторено антикризовий енергетичний штаб.
Чому саме теплокомуненерго ми приділемо у публікації головну увагу? Бо це тепло у наших домівках, гаряча вода у кранах. Чи матимемо комфортну зиму, які заходи розробляє столична та місцева влади, аби безболісно (більш—менш) пройти холодну пору року, редакція поспілкувалася із першим заступником голови обласної державної адміністрації, керівником антикризового штабу Олександром СИМЧИШИНИМ.
Пане Олександре, зменшити обсяги споживання газу майже на третину — це, як на мене, дуже складне завдання. Де ж ті резерви для скорочення?

Так, я погоджуюся, що завдання дуже складне, особливо, якщо зважити, що скорочення має відбутися у порівнянні з минулим роком, а минулорічна зима всіх нас тішила теплом. Але з іншого боку без незалежності енергетичної не бувєа незалежності державної, політичної. Ми усі роки були залежні від одного постачальника — Росії. І неодноразово вона використовувала блакитне паливо в якості зброї — політичної та економічної, для шантажу нашої держави.

Тож може, це наш шанс? Витримати зараз, оптимізувати обсяги споживання і раз та назавжди позбутися цієї залежності? Навчитися врешті-решт жити за потребами і можливостями. Навчитися реальному заощадженню. Диверсифікувати джерела, розвивати власний видобуток газу, побороти злощасну «газову мафію», розвивати альтернативні види палива. Здобути реальну енергетичну незалежність.
Нині в Україні та області, зокрема, розроблені заходи для зменшення газової залежності; працює антикризовий енергетичний штаб, двічі на місяць відбуваються загальноукраїнські наради, на яких області звітують про виконання цих заходів. І, я сподіваюся, нам вдасться пережити цю зиму з теплом і гарячою водою в оселях. Поза сумнівом, незважаючи на температуру повітря зима буде «гарячою», але ми усі – спільними зусиллями, мусимо впоратися і впораємося.

Відсутність вдень гарячої води у Хмельницькому — це вже початок економії?
Так. Але правильно сказати – не відсутність – а графікована подача гарячої води. Більшість обласних центрів Україні, а також столиця – Київ взагалі не мають гарячого водопостачання. Вони взагалі повідключали цю послугу заради економії. На Хмельниччині вирішили, що краще заощадимо у чомусь іншому, але людей зовсім без води не залишимо. І зробимо усе, аби хмельничани мали змогу мати гарячу воду, хоч і за графіком. Скажіть відверто, у цей сутужний, кризовий час невже не достатньо підігріву води лише зранку та ввечері? Та й тепло у нас одне із найдешевших в країні і це велика заслуга наших теплопостачальників.
Якщо чесно, то для нинішніх часів цілком достатньо. Але розкажіть які ж заходи для заощадження вживаються на Хмельниччині?

Економія відбувається за чотирма напрямами. Перший — технічний. Зараз ми активізували переоснащення підприємств теплокомуненерго: замінюються пальники та труби тепломереж на попередньо ізольовані, відбувається модернізація та переоснащення котелень. Лише з обласного бюджету на ці цілі виділено дванадцять мільйонів гривень, а ще вкладаються чималі кошти самих підприємств теплоенергетики.
Другий напрям — організаційний. Це і відключення боржників, і паспортизація будинків, аби оптимізувати схему опалення. В нас великі втрати, скажімо, у підвалах, втрачається тепло через вхідні двері, старі вікна, вибиті шибки у підїздах. Хіба важко позадувати піною щілини, довести до ладу двері у житлових чи адміністративних будинках?
Ми просимо, аби громада, наші люди долучалися до цього процесу. Ви ж, мабуть, чули, що у Кам’янці-Подільському реалізується програма «Теплий дім» — багатоповерхові будинки утеплюються коштом власників та бюджету. У Кам’янці за останні роки три десятки будинків узяли учать у програмі, і наразі є черга на цю послугу, бо комплексне утеплення зменшує втрати десь на третину. Така ж програма є у Хмельницькому. На це виділено один мільйон гривень з міського бюджету.
У Хмельницькому? Програма «Теплий дім»?
Так, і в деяких інших містах обласного значення. Але про це не чули навіть так би мовити профільні журналісти. Очевидно бракує хорошого та якісного інформування наших мешканців з боку міської влади.
А програма ефективна і корсина для громади. Це ж дуже вигідно: наполовину коштом бюджету утеплити своє житло. Користуючись нагодою, через вашу газету повідомляю, що є така программа і запрошує людей долучатися!
Третій напрям заходів — альтернативні види палива. Передусім це заміна котлів на твердопаливні, які працюють на вугіллі, вугільному пилу, дровах, пілетах з соломи, дровах і т.д. Між іншим, вже є інвестор, який має намір збудувати в нас завод із виготовлення пілетів, передусім із соломи та очерету. Бо часто пілети роблять із кори, а вона і погано горить, і «забруднює» обладнання. Днями матиму розмову з цього приводу.
І яку економію палива дає реалізація цих заходів.
За підрахунками, технічні заходи дозволять зменшити споживання на чотири—п’ять відсотків, організаційні — понад три, «альтернативні» — до чотирьох.
Не багато, якщо порахувати. Лише дванадцять відсотків економії. А інші вісімнадцять?
Це четвертий напрям — тимчасові кризові заходи. Графікована подача гарячої води саме з цієї категорії заходів. До слова вона дає нам велику економію газу. Давайте разом зрозуміємо, що наразі надлишку газу у державі немає. Аби пройти нормально зиму, нам, не виключено, доведеться вдавати до серйозних заходів заощадження. І більшість з них прийматиметься не на обласному, а на державному рівнях. Скажімо, чому в нас осінньо-зимовий період триває півроку? З 15 жовтня по 15 квітня, особливо незважаючи на реальні погодні умови. Можливо, задля заощадження ресурсу буде скорочено на один місяць термін опалювального сезону – з 1 листопада до 31 березня.
Цілком можлива зміна температурної норми чи зниження температури теплоносія. Окрім того, проробляються варіанти подовження зимових канікул для школярів за рахунок осінніх і весняних.
Тобто можемо трішки померзнути взимку?
Померзнути — ні, але те, що маємо один раз навчитися заощаджувати і тоді буде значно легше. В нас же ще багато резервів. Узяти хоча б нашу атомну електростанцію: скільки у неї скидного тепла? Ми без проблем могли б обігрівати і Славуту, і Шепетівку, а такі ж проекти свого часу були ж. До Славути вже навіть тягнули магістраль, але передумали, розікрали і знищили. А два міста обласного значення можна було обігравати не витрачаючи і кубометра газу.
В області вже створено координаційний центр з науковців, практиків, які реально проаналізують стан справ в енергетиці і розроблять заходи системного характеру. Скажімо, те, що я сказав про атомну, цьогоріч же не реалізуємо, але ідея цілком перспективна. А широке впровадження електроопалення, міні- гідроелектростанцій, сонячних батарей? Нинішня ситуація примусила упритул, на ділі, а не на словах, узятися за проблему ефективного використання ресурсів.
Користуючись «газовою» нагодою, не можу не спитати, а як із скрапленим газом для селян? Я знаю, що останні півроку це було велизною проблемою.
Цілком справедливо кажете. І саме Хмельниччина з моєї ініціативи неодноразово порушували на рівні Києва ці питання. Десятки листів, дзвінків, візитів і ми досягли свого. Скраплений газ, або газ в балонах розкрадався. Існували схеми, задіяні різні курченки і їм подібні. В селян газ просто крали для комерційних потреб. На разі прокуратура порушила справу проти посадовців ПАТ «Укртрансгаз», які брали участь у цих махінаціях, а газ знову почав продаватися на аукціонах. У серпні «Хмельницькгаз» купив необхідні для області 250 тонн скрапленого газу, на вересень закупили ще 210 тонн. Так що селяни можуть спокійно заправляти свої балони — газ для населення знову є.

Костянтин ЗВАРИЧ.

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього