Найвища точка наших \”сміттєвих гір\” – 35 метрів.
Обвал на Львівському сміттєзвалищі приголомшив і водночас нажахав усю Україну. Хмельничанам після цього лиха стало особливо тривожно.
По сусідству із нашим містом назріває своя біда. Найвища точка наших \”сміттєвих гір\” – 35 метрів. Усі градоначальники – і колишні, і теперішні, і, швидше за все, майбутні обіцяли й обіцятимуть містянам завод із переробки відходів. Переговори велися десятки разів, проте наші авгієві стайні і досі не стали чиїмось подвигом.
Багаторічні відходи, яким уже за 60 років, переробити не зможуть, вони придатні хіба для видобування біогазу. Тоді знадобиться ще один полігон, проте його, як і ділянку для будівництва заводу, доведеться добряче пошукати. Район не хоче мати на своїх землях смердючого сусіда, а у середмісті всі вільні сотки давно пішли під забудову. Цим зачаклованим колом бігають і старі, і нові керманичі.
Анатолій Нестерук, як ніхто, знає, у якій купі сміття правда закопана. І про землю, якої немає, і про те, що будівництво заводу стане як мінімум у 30 мільйонів євро, і про те, що його побудують лише за умови, якщо містяни самі сортуватимуть сміття і платитимуть гроші переробнику напевне чув! Бувалий заступник багато бачив та й у раді працює вже давно. Свого часу навіть вів перемовини з інвесторами, але маємо те, що маємо. Нині він киває на столицю.
Кам’янець-Подільський цементний завод готовий спалювати відсортоване сміття в якості альтернативного палива. Це ще один шлях для знищення відходів. Олександр Симчишин ще коли агітував за себе, обіцяв побороти місцевого \”смердючого монстра\”. Тепер каже: свою обіцянку спробує виконати цієї каденції. А поки у нашій міськраді чемно вислуховують закордонних інвесторів, проте справа з місця досі не зрушила.
Хмельницькі слуги народу сподіваються на те, що ситуація з Львівським сміттєзвалищем змусить нардепів розробити закон, який не гальмуватиме, а стимулюватиме будівництво з переробки відходів.
Детальніше – у сюжеті 33 каналу.
