Завод побудували, тепер проведемо громадські слухання.
Як повідомляє Старокостянтинів небайдужий, 7 травня о 16:00 год. в Будинку офіцерів представниками ТОВ «Мегатекс Індастріал» будуть проводені громадські слухання з питання будівництва акумуляторного заводу в місті.
Що цікаво, як писала Подільська.info, вже цього місяця планується фактичне завершення будівництва даного заводу, а громадські слухання проводяться лише тепер.
Ми підготували кілька питань, з відповідями на які було б варто ознайомити жителів міста, ще до будівництва заводу:
Чому згідно довідки Державної архітектурно-будівельної інспекції України у нас будується склад, а фактично будується завод?
Чи проведено екологічну експертизу будівництва заводу? Які її висновки?
Які відходи від виробництва? Який їх вплив на навколишнє середовище та на здоров’я людей?
Яке захисне обладнання передбачено? Яка його ефективність? Яка відповідальність передбачена за порушення заходів захисту і де вона прописана?
Чи планується на заводі переробка акумуляторів?
Як буде проводитись утилізація відходів та електроліту?
Наскільки виробництво безпечне для працівників? Чи буде оформлятися оплата за шкідливі умови праці?
Якщо Ви маєте що додати, пишіть в коментарях, але краще завітайте на громадські слухання і задайте їх особисто.
Нагадуємо, ТОВ “Мегатекс Індастріал” є дочірнім підприємством ТОВ «Мегатекс», яке знаходиться у місті Костянтинівка, Донецької області і також займається виробництвом акумуляторів.
Екологічна ситуація в місті Костянтинівка одна з найскладніших в Україні, наводимо журналістське розслідування за 2009 рік з цього приводу:
Додаткова інформація
Акумуляторний завод у процесі виробництва активно використовує свинець та соляну кислоту.
Соляна кислота – водний розчин хлористого водню HCl, прозора безбарвна рідина з гострим запахом хлористого водню. Технічна кислота має жовтувато-зелений колір через домішки хлору і солей заліза. Не горюча. Є однією з найсильніших кислот, розчиняє всі метали, що стоять у ряді напруг до водню. До неї стійкі скло, кераміка, фарфор, графіт, фторопласт.
Отримують соляну кислоту розчиненням у воді хлористого водню, який синтезують або безпосередньо з водню і хлору або отримують дією сірчаної кислоти на хлорид натрію.
Транспортують соляну кислоту в скляних бутлях або гумованих (покритих шаром гуми) металевих посудинах, а також у поліетиленовому посуді.
Соляна кислота дуже небезпечна для здоров’я людини. При попаданні на шкіру викликає сильні опіки. Особливо небезпечне потрапляння в очі.
Дуже небезпечні туман і пари хлороводню, що утворюються при взаємодії з повітрям концентрованої кислоти. Вони дратують слизові оболонки і дихальні шляхи. Тривала робота в атмосфері HCl викликає катари дихальних шляхів, руйнування зубів, помутніння рогівки очей, виразку слизової оболонки носа, шлунково-кишкові розлади.
Гостре отруєння супроводжується захриплістю голосу, задухою, нежиттю, кашлем.
У разі витоку або розливу соляна кислота може завдати істотної шкоди навколишньому середовищу. По-перше, це призводить до виділення парів речовини в атмосферне повітря в кількостях, що перевищують санітарно-гігієнічні нормативи, що може спричинити отруєння всього живого, а також появі кислотних опадів, які можуть призвести до зміни хімічних властивостей ґрунту і води.
По-друге, вона може просочитися в грунтові води, в результаті чого може відбутися забруднення внутрішніх вод. Там, де вода в річках і озерах стала досить кислою (рН менше 5) зникає риба. При порушенні трофічних ланцюгів скорочується число видів водних тварин, водоростей і бактерій.
У містах кислотні опади прискорюють процеси руйнування споруд з мармуру і бетону, пам’ятників і скульптур. При попаданні на метали соляна кислота викликає їх корозію, а, реагуючи з такими речовинами, як хлорне вапно, діоксид марганцю, або перманганат калію, утворює токсичний газоподібний хлор.
У разі розливу соляну кислоту змивають з поверхонь великою кількістю води або лужного розчину, який нейтралізує кислоту.
Свинець або плюмбум (Pb) — хімічний елемент проста речовина якого свинець (оливо) — важкий, м’який, ковкий, сірий метал. Отруєння свинцем – найбільш поширений вид отруєнь важкими металами. Зазвичай захворювання спостерігається у дітей від року до п’яти років.
Свинець, як правило, потрапляє в організм людини через органи дихання, при вдиханні пилу, кіптяви і парів, що містять його домішки, він викликає психотропну, нейротоксичну і гемолітичну дію. Потрапляючи в організм, органічні сполуки металу перетворюються на неорганічні, надаючи таким чином симптоми хронічної інтоксикації. Характеризується отруєння поразкою всіх відділів головного мозку.
До найбільш свинецьнебезпечних професій відносять плавильщиків свинцю, акумуляторщиків, апаратчиків свинцевих барвників, робітників фарфоро-фаянсового виробництва та зайнятих на виготовлені кришталю.
При роботі зі свинцем його попадання в організм призводить до підвищення концентрації цієї речовини в крові. Тому вже в 1950-х робилися спроби розробити критерії, що дозволяють за допомогою біомоніторингу розпізнати початок захворювання на його ранніх стадіях. Подальший розвиток науки дозволив сформулювати вимоги, обов’язкові для виконання роботодавцем, які є в стандарті США з охорони праці при роботі зі свинцем 29 CFR 1910.1025.
