Державні гарантії права власності на землю

Державні гарантії права власності на землю
Громадською організацією «Юридично-Інформаційний Центр» підготовлено інформаційно – правове роз`яснення законодавства в сфері земельних відносин, а саме державне гарантування права власності на земельну ділянку та які способи захисту в разі такого порушення. На сьогоднішній день в результаті суспільно – політичної ситуації в нашій країні в приймальню громадської організації надходять повідомлення від громадян, що є власниками земельних ділянок з приводу вилучення земельної ділянки в разі відсутності кадастрового номера.Державні гарантії права власності на землю
Громадською організацією «Юридично-Інформаційний Центр» підготовлено інформаційно – правове роз`яснення законодавства в сфері земельних відносин, а саме державне гарантування права власності на земельну ділянку та які способи захисту в разі такого порушення. На сьогоднішній день в результаті суспільно – політичної ситуації в нашій країні в приймальню громадської організації надходять повідомлення від громадян, що є власниками земельних ділянок з приводу вилучення земельної ділянки в разі відсутності кадастрового номера.

Так, в першу чергу необхідно зазначити те, що Конституцією України гарантується право власності на земельну ділянку кожному власнику. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом України та іншими законами України. Примусове відчуження об\’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об\’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (стаття 41 Конституції України).

Основними законодавчими актами України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім визначених випадків, що передбачені законами України. Також допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов\’язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб.

Щодо підстав та порядоку примусового відчуження земельних ділянок визначено то Земельним кодексом України та Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Так, передбачено чіткі випадки примусове припинення права власності на земельну ділянку може мати місце у випадках:
– конфіскації земельної ділянки;
– звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, не відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземним громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, що були отримані ними у спадщину та не відчужені протягом року;
-використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
-неусунення допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів тощо.

В усіх зазначених випадках припинення права власності на земельну ділянку може бути здійснено тільки у судовому порядку.

Також встановлена можливість викупу земельної ділянки для суспільних потреб, при цьому, слід мати на увазі, що якщо власник дав згоду на викуп у нього земельної ділянки для суспільних потреб, але не згоден з викупною вартістю, то така особа має право звернутись в судові органи за захистом своїх конституційних прав.

В разі порушення права власності на землю громадянина органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування встановлена відповідальність за такі дії. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов\’язки чи обмеження.

В разі необґрунтованого втручання органів влади у здійснення власником земельної ділянки своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою є порушенням прав власника, що підлягають захисту в судових або правоохороних оганах, в тому числі шляхом стягнення завданої шкоди. За порушення зазначені органи несуть повну відповідальність як адміністративну (ст. 166-3 Кодекс України про адміністативні правопорушення) так і кримінальну, яка передбачена в статтях 364, 365 Кримінального кодексу України. При цьому слід зазначити, що шкода підлягає відшкодуванню органами виконавчої влади та місцевого самоврядування незалежно від вини відповідних органів, їх посадових чи службових осіб.

Враховуючи, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов\’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як захистити свої права на земельні ділянки?
а) визнання прав – необхідність у використанні такого способу захисту виникає тоді, коли право на землю (власності, користування) оспорюється, заперечується іншими особами або створюється неможливість реалізації особою свого права власності на землю або землекористування у зв’язку з наявністю сумнівів у інших осіб або втратою належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав – відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування земель, що належать власникам або перебувають у користуванні, засмічення промисловими або іншими відходами, проведення на землях розвідувальних робіт та в інших випадках виникає необхідність відновлення стану таких земель до того, який існував до порушення прав землевласників та землекористувачів. Одним із поширених способів відновлення стану земельної ділянки є рекультивація порушених земель. На практиці досить поширеним способом відновлення стану земельної ділянки при її самовільному зайнятті є вимога знесення самовільно побудованих будівель та споруд, які були збудовані за час незаконного використання земельних ділянок.
в) визнання угоди недійсною – згідно до вимог Цивільного кодекса України недійсними є ті угоди, які не відповідають вимогам закону. За загальним правилом, правовими наслідками визнання угод недійсними є настання реституції, тобто обов’язок сторін повернути одна одній все, що було одержане за угодою, а у разі неможливості повернути одержане в натурі – відшкодувати його вартість у грошовій формі, якщо інші наслідки недійсності угод не передбачені законом.
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування – так особливістю цього способу захисту прав на землю є те, що відповідачами виступають органи, наділені владними повноваженнями. Слід зазначити, що оскарженню підлягають акти органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які не відповідають закону. При розгляді питання щодо недійсності рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування слід виходити з принципу, закріпленого ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Визнання рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади недійсними здійснюється в судовому порядку.
ґ) відшкодування заподіяних збитків – цивільним законодавством встановлений порядок відшкодування заподіяних збитків, а також постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» Також можливе здійснення відшкодування шкоди, завданої внаслідок правомірних дій органів влади. Такі випадки передбачені ст. 156 ЗК України, серед яких можна виділити вилучення (викуп) сільськогосподарських угідь, встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок та інші.
Також громадянин може застосовувати інші способи щодо захисту свої конституційних прав у передбачених законом способів.

Громадська організація «Юридично-Інформаційний Центр» адреса: м.Хмельницький, вул.Свободи, 70, кім.113,
юрист Літвін Олег Юрійович, тел. 067 – 381 06 – 41

Залишити відповідь