Для боротьби з браконьєрством на Хмельниччині створено рейдові групи

Для боротьби з браконьєрством на Хмельниччині створено рейдові групи
Традиційно навесні по всій Україні поводиться масштабна природоохоронна акція «Нерест», яка пов’язана з періодом розмноження риб.Для боротьби з браконьєрством на Хмельниччині створено рейдові групи
Традиційно навесні по всій Україні поводиться масштабна природоохоронна акція «Нерест», яка пов’язана з періодом розмноження риб. І від того, як пройде цей процес, залежить збереження рибних запасів у річках і озерах, а іноді й навіть існування деяких видів. Саме під час нересту активізується браконьєрський вилов риби.
З метою ефективного проведення операції «Нерест-2015» та для боротьби із браконьєрством, Державною екологічною інспекцією спільно з працівниками Управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, а також Управлінням МВС України у Хмельницькій області, визначені основні дії щодо організації проведення рейдових перевірок та погоджено план спільних заходів, згідно якого створені оперативні групи по боротьбі з браконьєрством в період весняно-літньої заборони вилову водних живих ресурсів. Державними інспекторами спільно з правоохоронцями будуть проводитись рейди на річках та водоймах в усіх районах Хмельниччини. Перевірятимуться також ринки та інші місця торгівлі.
Не дивлячись на численні заклики утриматися від вилову риби у цей період – у багатьох наших співвітчизників так і чешуться руки незаконно зловити рибку і отримати за це дармові гроші.
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області попереджає: за порушення правил рибальства передбачена як адміністративна так і кримінальна відповідальність!

Згідно ст. 85 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн.).

Згідно ст. 85 ч.4 за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Порушення порядку придбання чи збуту об\’єктів тваринного або рослинного світу відповідно до ч.1 ст.88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п\’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 255 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.
Крім того, збиток, заподіяний внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об\’єктах України, здійснюється відповідно до спеціальної такси, де ціна однієї голови риби починається від 17 гривень до 2550 грн.
Одна риба, незалежно від розміру, вилучена із знарядь браконьєрського лову, при нарахуванні штрафів оцінюється так:
• щука – 340 грн.
• сазан – 306 грн.
• лящ – 170 грн.
• амур білий, товстолоб – 255 грн.
• сом – 425 грн.

ЗАБОРОНЕНІ ЗНАРЯДДЯ ВИЛОВУ РИБИ
Сітка
Під час нересту сітка – найпоширеніше знаряддя незаконного вилову риби як у досвідчених браконьєрів, так і в любителів випити на березі й посипати невеличку сіточку. Риба, яка потрапить до сітки, вже не виживе, якщо її відпустити назад в річку. А та, яку зловили під час нересту – не залишить потомства.
Електровудка
Це заборонене знаряддя вилову впевнено займає перше місце за масштабами руйнування екосистеми водойм. Залежно від потужності вона може знищити все – від риби й ікри до планктону і найменший мікроорганізмів в радіусі від 5 до 20 метрів. Після «роботи» любителів таких вудок ділянка водойми стає нежиттєздатною, а дрібна риба та мікроорганізми, які починають гнити, перетворюють водойму в мертву зону впродовж багатьох років. Найбільше дивує те, що спочатку електровудка, яку винайшли закордоном, використовувалась з науковою метою, а потім наші люди перетворили її в зброю масового знищення всього живого.
Драк
Кажуть, що браконьєрські способи вилову заборонені, бо калічать і вбивають набагато більше риби, ніж виловлюють. Таку думку цілком підтверджує «драк». Більша частина риби, яка потрапила на «драк», зривається і потім все рівно помирає, покалічена. Згідно статистики лише 10% риби дістається браконьєрам, решта від отриманих ран помирає.
Острога
Одне із найстаріших знарядь вилову. Наприклад, у Фінляндії ловити рибу острогою вважається спортом, але в Україні острога – заборонене знаряддя вилову. Риба під час нересту втрачає обережність і піддається варварському знущанню острогою, особливо вночі.
Павук
Заборонене знаряддя-пастка, яке складається зі шматка сітки з приманкою, що кріпиться до дуг, і стовпа-стойки з мотузкою. Принцип вилову – раптовий підйом полотна.
Перемет
Браконьєрське знаряддя у вигляді донки з десятками і сотнями гачків. Вперше заборонена для вилову риби ще Петром І.

До речі, в рамках проведення операції «Нерест – 2014», держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області було проведено чимало заходів по припиненню такого ганебного явища, як браконьєрство. Зокрема проведено 31 рейдову перевірку, виявлено 44 правопорушення, за результатами яких складено 44 протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності на суму 1 768 грн. Окрім того, до слідчих органів було передано 5 справ про вчинення адміністративного правопорушення та 9 чоловік притягнуто до кримінальної відповідальності. За результатами проведення рейдів у 2014 році в період весняно-літньої заборони було вилучено 98,5 кг риби та 69 незаконних знарядь лову. Сума розрахованих збитків, нанесених державі внаслідок порушення правил рибальства склала 67 942 грн.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області закликає не залишатися байдужими до фактів порушення природоохоронного законодавства, дотримуватися правил рибальства та не допускати ловлі в період нересту. Адже метою операції «Нерест-2015» є не тільки збереження, а й примноження рибних запасів водойм нашої держави!

Залишити відповідь