Доступна і якісна медицина – не розкіш, а нагальна потреба
Працівники медичних закладів, службовці районних держадміністрацій звертаються з проханням не допустити переведення лікарень на утримання місцевих бюджетів, що змушує їх робити Уряд. Просять сприяти, аби Кабінет Міністрів України збільшив субвенцію, якої вистачить до кінця року хоча б на заробітну плату медикам.Доступна і якісна медицина – не розкіш, а нагальна потреба
Не менше третини прохань від моїх виборців стосуються галузі медицини. Пенсіонерка просить надати їй матеріальну допомогу на придбання ліків, без яких, після важкої хвороби, просто не може жити; не мають можливості пройти необхідне лікування воїни, які повернулися з АТО й мають ушкоджене здоров’я, діти, які проживали на території проведення АТО і постраждали внаслідок бойових дій. На місцях виникають проблеми із транспортування з сіл в обласний центр хворих для проведення гемодіалізу та багато-багато іншого.
Працівники медичних закладів, службовці районних держадміністрацій звертаються з проханням не допустити переведення лікарень на утримання місцевих бюджетів, що змушує їх робити Уряд. Просять сприяти, аби Кабінет Міністрів України збільшив субвенцію, якої вистачить до кінця року хоча б на заробітну плату медикам.
Звісно, коли мова йде про життя і здоров’я людини, дрібниць не буває. І по мірі можливостей, усіма доступними засобами, я особисто й наша політична сила “За конкретні справи” допомагаємо і пенсіонерам, і воїнам, і дітям, і медичним закладам. Але коли допомоги просять окремі громадяни та медичні колективи – справи у сфері медицини є зовсім кепськими.

Неприпустима безвідповідальність

Уряд при розрахунках держбюджету керується виключно збільшенням надходжень і скороченням видатків, не приховуючи намірів економити на соціальних видатках. Але прикро, що урядовці відверто намагаються скинути з себе обов’язки із забезпечення медичних закладів загальнодержавного значення.
Так, внаслідок подібної безвідповідальності чиновників, у м. Нетішин державний заклад – «Спеціалізована медико-санітарна частина №4» (ДЗ СМСЧ) – опинився без коштів навіть на виплату заробітної плати. Колективу лікарні Міністерство охорони здоров’я рекомендувало передати свій майновий комплекс на баланс місцевого бюджету. Але, з огляду на специфіку цього медичного закладу, таке рішення є абсолютно неприпустимим. Лікарня обслуговує персонал об’єкту підвищеної небезпеки – Хмельницьку АЕС, і, на випадки аварійних ситуацій, її персонал повинен надавати фахову медичну допомогу дуже оперативно. Для цього потрібно утримувати матеріально-технічну базу у бездоганному стані, мати у штаті лікарів високого фаху і специфічних спеціальностей. Очевидно, що ДЗ СМСЧ №4 потребує повного і стабільного фінансування. На жаль, цього року Нетішин, як і міста по всій країні, отримує субвенцію із держбюджету вдвічі меншу (22 млн. грн.), ніж за минулий рік (45 млн. грн.). Припускаю, що надалі МОЗ розраховувало перекласти обов’язки по забезпеченню медичного закладу на місцеву владу.
Тут маю дещо сказати з приводу бюджетної децентралізації, внаслідок якої цього року місцеві бюджети отримали додаткові джерела надходжень. У житті, поки, виявилось не зовсім так, як декларувалось.
Згідно із змінами до бюджетного та податкового кодексів, прийнятими наприкінці 2014 р., місцева влада отримала 4 додаткові податки: на нерухомість, акциз на тютюнові й алкогольні вироби, транспортний збір для автівок з об’ємом двигунів більше 3 літрів і до 5 років експлуатації, а також екологічний збір. Але адміністрування цих податків або ускладнене, або взагалі неможливе. Податок на нерухомість можна ефективно збирати, коли в країні з’явиться повноцінний реєстр нерухомості. Автомобілі з такими потужними двигунами зареєстровані переважно у Києві і містах-мільйонниках, тож для малих населених пунктів він не відіграє значної ролі. Екологічний збір можна отримувати лише у містах, де працюють промислові підприємства. І головне – Кабмін забрав до центрального бюджету частину податку на доходи фізичних осіб, який був одним із основних джерел надходжень місцевих бюджетів. Київ забирає четверту частину цього податку, відкусивши по шматочку від бюджетів міст – 15%, від обласних бюджетів – 10%, а селам і селищам взагалі не залишив ні копійки з цього податку.
Так, на сьогоднішній день у місті Нетішин не вистачає навіть на виплату заробітної плати медикам. Наразі ця сума складає 14 млн. грн. З тих самих причин, коли МОЗ рекомендує медичним закладам переходити на утримання місцевих бюджетів, а місцеві ради не поспішають їх приймати, бо не мають на те коштів, вже виникла заборгованість по заробітній платі медикам у Шепетівці і Гречанах Хмельницької області.
Ще в березні цього року ми з групою народних депутатів внесли законопроект (№2194-1) «Про внесення змін до Закону України \”Про Державний бюджет України на 2015 рік\” щодо збереження статусу державних спеціалізованих медико-санітарних частин, серед яких є і Нетішинська СМСЧ №4. Наразі законопроект знаходиться на доопрацюванні в профільному Комітеті ВР.
Але ситуація у Нетішині вже є критичною. Спільними зусиллями профспілок, міської ради та департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА вдалось домогтися згоди Кабміну окремим розпорядженням виділити додаткових 22 млн. грн. на медицину міста. Маю надію, що дане розпорядження буде виконуватись. Тож ситуацію з Нетішинською СМСЧ №4 тримаю на контролі аж до досягнення остаточного і єдиного вірного рішення: прийняття відповідного законопроекту, що залишає медичний заклад на балансі держбюджету.

Головні лікарі – вони ж шукачі спонсорів

На моєму окрузі мешкає переважно сільське населення. На селі медичні працівники радіють будь-якому обладнанню і відремонтованій старенькій швидкій допомозі, а їхні пацієнти звикли, що своєчасна якісна медична допомога є доступною лише для мешканців міст.
У Красилівському районі на місто з населенням у 20 тис. людей і на більше 30 тис. сільських мешканців працює дві бригади «швидкої». Вони мають по 30-40 викликів на добу, а для виїздів – два автомобілі. Одна з них – старенький «Уазик», друга – реанімобіль «Пежо», але на розбитих дорогах будь-який автомобіль не може розвивати швидкість більше 60 км/год. Згідно з інструкцією МОЗ, району не вистачає ще однієї бригади. Самі ж медики вважають ситуацію у Красилівському районі ще відносно нормальною.
У Білогірському районі вдалось зекономити кошти, аби вистачило до кінця року на заробітну плату і оплату електроенергії та теплоносіїв. Однак, не зважаючи на це, майже півтора місяця під час опалювального сезону пацієнти лікарні мерзли, бо у березні сталася аварія на теплотрасі. На капітальний ремонт райрада виділила 287 тис грн. Ні на що інше медики вже не розраховують.
Субвенції на медицину Уряд розраховував за цінами минулого 2014-го року, причому, по такому мінімуму, що, і без урахування зростання цін, їхній розмір зовсім не відображає реальні потреби. На утримання дітей на стаціонарі виділяється аж 4 грн. на день! Цього року медики не отримали ні індексації, ні допомоги на оздоровлення. Звісно, на капітальні витрати ніхто вже й не сподівається.
Наші головні лікарі вже давно опанували паралельну роботу, яку у бізнесі виконують директори з розвитку – пошуки спонсорської допомоги.
Як на мене, в нашій країні допомагати лікарням є природнім людським бажанням. Політична партія «За конкретні справи» ще з самого початку свого створення допомагала медикам, продовжує допомагати і тепер.
На окрузі вже кілька лікарень отримали комп’ютери, машину «швидкої допомоги», холодильники, мікрохвильові печі, меблі, білизну, радіотелефони. З нашою допомогою вже відремонтовано де покрівлю, де повністю відділення. У деяких лікарнях тривають зараз ремонти, інші очікують своєї черги.
Повірте, мені важко пригадати, щоб я відчував більше задоволення від роботи, ніж тоді, коли лікарі дитячого відділення Центральної районної лікарні Білогірського району щиро раділи, вражені новими відремонтованими приміщеннями у дитячому відділенні.
По мірі можливостей ми й надалі допомагатимемо. Але першочергові свої задачу бачимо в тому, щоб законодавчим шляхом знайти системні рішення і домогтись їхньої реалізації.

Гарантувати якісну медицину законом

На моєму виборчому окрузі є чотири райони (Красилівській, Білогірський, Ізяславський, Теофіпольський) – дуже різні за економічною діяльністю, а також місто-супутник ХАЕС Нетішин, енергетики-атомники надають місту своєї специфіки. Як по клітині можна визначити стан організму, так само, вивчивши ситуацію на місці, можна зробити зріз проблем по всій країні.
Діагноз нашої медичної сфери вказує на те, що першочерговим лікуванням має бути наближення медичних послуг до людей. Для цього потрібно вести роботу у наступних напрямах.
По-перше, щоб через проведення територіально-адміністративної реформи адміністративні центри громад одночасно ставали центрами медичними із значно більшими можливостями.
По-друге, потрібно враховувати категорії населення. Я звертався до МОЗ із запитом, як співвідносяться медичні послуги до віку населення. Виявилось, що в нас взагалі віковий показник не враховують. Але ж кожному віку притаманні особливі хвороби. Для мене дивно, коли якість медицини оцінюють переважно за рівнем дитячої смертності. А смертність працездатної людини чому не береться до уваги? Щодо смертності людей похилого віку, то взагалі її визначають як від старості. Але коли людина помирає у 65 років, то це не від старості, а від того, що своєчасно не отримала потрібної медичної допомоги.
По-третє, доступною медична послуга стане тоді, коли хвороба діагностуватиметься, по можливост, на місці і лікарі матимуть високий фаховий рівень. «Швидка допомога» має набути реального змісту, а не залишатися лише назвою.
По-четверте, ліки повинні стати доступними для будь-якого населеного пункту: за наявністю у продажу і за ціною. Минулого місяця у Верховній раді зареєстровано два законопроекти за моїм та Олександра Володимировича Гереги співавторством (№2601а і 2104а), якими вносяться зміни до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів. Ми пропонуємо розглянути можливість надавати аптечним мережам при медичних закладах і у сільській місцевості пільги щодо сплати оренди та податку на нерухомість. Таким чином, власників аптечних мереж заохочуватимуть працювати на селі й утримувати доступні ціни на ліки.
Окремої уваги потребують вразливі верстви населення. Колись це були афганці, пізніше – ліквідатори Чорнобильської аварії. Сьогодні наше суспільство тяжко травмоване війною на Сході. Неодноразово я спілкувався з хлопцями, що повернулись після бойових дій у зоні АТО. Наразі ми організували їм безкоштовне лікування у санаторії «Хмільник». Але я переконаний, що ці хлопці мають право на особливе ставлення з боку держави. Адже, поки підприємець заробляє кошти, ті хлопці боронять країну, щоб усі інші могли працювати у мирних умовах.
Обов’язок суспільства – організувати регулярне оздоровлення воїнів АТО. Наразі, за офіційними даними, у нас близько 2,5 тис. осіб, які отримали інвалідність внаслідок участі у бойових діях. На їхнє оздоровлення, за попередніми розрахунками, потрібно 9 млн. грн., щоб раз на рік оплатити їм проїзд і надати санаторно-курортне лікування.
Мною внесено вже два законопроекти про соціальний захист інвалідів АТО. Один – у лютому цього року за номером 2215 «Про внесення змін до Закону України \”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту\” (щодо першочергового безоплатного забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів війни, які брали участь в АТО). Другий – ще в грудні 2014 року за номером 1434 «Про внесення змін до Закону України \”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні\”.
Підсумовуючи, вважаю за необхідне заявити, що мої дії та дії народного депутата України Олександра Гереги підтверджують те, що допомагати медицині і законодавчо, і конкретними справами є для нас справою честі і гідності.

Андрій ШИНЬКОВИЧ,
народний депутат України, співголова партії “За конкретні справи”

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього