Екоризикові підприємства Хмельниччини спрямували на оздоровлення довкілля понад 10 мільйонів гривень
Протягом січня-вересня поточного року подільські промислові виробники та комунальники внесли до зведеного бюджету 10,8 мільйона гривень екологічного податку.Екоризикові підприємства Хмельниччини спрямували на оздоровлення довкілля понад 10 мільйонів гривень
Протягом січня-вересня поточного року подільські промислові виробники та комунальники внесли до зведеного бюджету 10,8 мільйона гривень екологічного податку.

Оскільки на сьогодні, в зв’язку із змінами до Бюджетного та Податкового кодексів, змінено розщеплення надходжень екологічного податку: пропорція надходжень до державного бюджету становить 20 відсотків а до місцевих бюджетів – 80, то відповідно до державної казни надійшло – 2,2 мільйона гривень, до місцевої – 8,6 мільйона гривень.

Найбільші суми екоподатку відрахували до бюджету підприємства будівельної та житлово-комунальної галузей економіки. Наразі на Хмельниччині нараховується 2260 суб‘єктів господарювання, які сплачують екологічний податок.
«Сьогоднішній розподіл надходжень від екологічного податку спрямований на те, щоб передусім компенсувати негативний вплив шкідливих та небезпечних факторів на місцеву екосистему. Загалом екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Це повинно стимулювати платників податків дбайливо ставитися до навколишнього середовища і дбати про рідну землю», – зазначив заступник начальника Головного управління ДФС у Хмельницькій області Вячеслав Семенюк.

Варто нагадати, що відповідно до статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього