Хмельничанам радять менше пити, аби на комуналку вистачало
Українці на спиртне і сигарети витрачають більше грошей, ніж на оплату житлово-комунальних послуг.Хмельничанам радять менше пити, аби на комуналку вистачало
Українці на спиртне і сигарети витрачають більше грошей, ніж на оплату житлово-комунальних послуг.

Про це сказала на засіданні «круглого столу начальник Управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіонбуду Наталія Хоцянівська, передає кореспондент Укрінформу.

«Я за 9 місяців взяла статистичні дані по кількості витрат населення на спиртні напої, пиво і тютюнові вироби. Шановні, ми 43 мільярди гривень випили і викурили, а сплатили за комунальні послуги 36 мільярдів і розповідаємо про те, що у нас є підстави не платити за комунальні послуги», – заявила Хоцянівська.

За її словами, у липні минулого року середня зарплата в Україні становила 4112 гривень, у той час як плата за комунальні послуги – 595 грн.
«Тобто це 14,9 відсотка від середньої заробітної плати», – сказала представниця Мінрегіонбуду.

Вона навела дані, згідно з якими «з 20,5 мільярдів фізичних осіб, які отримали доходи у 2014 році, 40 відсотків задекларували доходи на рівні 1218 гривень – це на рівні мінімальної заробітної плати». Водночас доходи фізичних осіб у цілому становлять 732 мільярди гривень, доходи пенсіонерів – 78 мільярдів, тобто населення загалом отримало 811 мільярдів коштів за 2014 рік. «Якщо це порівнювати з сумою нарахованих послуг, а це 39,5 мільярдів, то від отриманих доходів це становило лише 4,9 відсотка», – додала начальник управління.

Крім того, зазначила вона, 36 мільярдів 400 тисяч було сплачено населенням за комунальні послуги, 903 мільярди 300 тисяч гривень були витрачені в роздрібній торгівлі.

«Якщо я вам сказала, що 811 (мільярдів. – Ред.) отримали, а тільки в роздрібній торгівлі витратили таку суму, то впевнено можу сказати, що з усіх задекларованих 40 відсотків населення на рівні мінімальної заробітної плати – це зарплата, отримана в конверті. Тому, якщо ми порівнюємо наші витрати на сплату комунальних послуг із офіційними нашими доходами, то тут уже є невідповідність, навіть порівнюючи тільки роздрібну торгівлю. А населення ж несе витрати і на медичне обслуговування, і на громадське харчування, і на транспорт, то тут виникає досить великий розрив між офіційними доходами і витратами»,- додала Хоцянівська.

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього