Вчора на майдан Незалежності мешканці обласного центру прощалися зі ще одним воїном світла, справжнім патріотом,безстрашним мужнім чоловіком, двадцятиоднорічним радистом загону 8-мого окремому полку спеціального призначення Євгеном Олександровичем Андріюком, який героїчно загинув у серпні 2014 року під час спроби прорватися з оточення під Іловайськом.
Вчора на майдан Незалежності мешканці обласного центру прощалися зі ще одним воїном світла, справжнім патріотом,безстрашним мужнім чоловіком, двадцятиоднорічним радистом загону 8-мого окремому полку спеціального призначення Євгеном Олександровичем Андріюком, який героїчно загинув у серпні 2014 року під час спроби прорватися з оточення під Іловайськом.
Після закінчення Деражнянського професійного ліцею у 2011 році Євген здобув професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника і водія автотранспортних засобів. Але хлопець мріяв про військову службу. І вже у 2012 році закінчує курси військовослужбовців за контрактом, а у 2013 – курси молодших медичних спеціалістів.
Від 21 серпня солдат Євген Андріюк боронив рідну землю від загарбників у зоні проведення антитерористичної операції. 29 серпня в районі населених пунктів Осиково, Старобешівського району, сіл Агрономічне і Многопольє Амвросієвського району Донецької області отримав важке поранення у голову. Зв\’язок з військовослужбовцем цього дня був обірваний і відомостей про його місце перебування не надходило. Рідні до останнього вважали його живим і продовжували пошуки.
І лише 20 квітня стало відомо, що на Кушугумському кладовищі у Запоріжжі 1 жовтня на Алеї невідомих учасників АТО у могилі №3190 поховали військовослужбовця 8-го полку спеціального призначення Євгена Андріюка. Усього цього дня з усіма військовими почестями передали землі 54-х захисників країни. Тіло спецпризначенця ідентифікували за допомогою тесту ДНК запорізькі експерти.
Під час жалобної церемонії хмельничани у хвилині мовчання схилили голови перед світлою пам’яттю Героя – Євгена Олександровича Андріюка.
«Важко говорити, підбирати слова, проводжаючи в останню путь, мені, сивочолому чоловікові таку молоду, юну людину, Героя України. Женя свідомо пішов захищати нашу рідну землю. Людина, в якої ще й вуса не виросли, а він вже віддав своє життя за нашу державу, за нашу свободу, захищаючи нас від тих моральних уродів з сусідньої країни, які напали на нашу державу. Хочу ще раз схилити голову перед мамою і подякувати їй за те, що вона виховала героя, яким ми будемо пишатися. А Жені сказати, що все одно ми звільнимо нашу землю від окупантів і він зажди буде в нашій пам’яті», – не приховуючи болю і хвилювання сказав під час мітингу заступник міського голови Григорій Давиденко.
Щиро про відданого сина української держави Євгена Андріюка говорили також голова обласної ради Іван Гончар і перший заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Симчишин.
Всі, хто прийшов на майдан, висловлювали сердечні співчуття матері Євгена Олені Олександріві, бойовим побратимам, усім рідним і близьким покійного.
Труну з тілом Євгена Андріюка живим коридором під вигуки «Герої не вмирають!» в останню дорогу пронесли його побратими. Поховають спецпризначенця 25 квітня у його рідному місті Деражні.
