Хмельниччина: соціальні виплати не виплачуються, дороги не робляться.
У ході останньої сесії Хмельницької міської ради я двіччі виступав з приводу ситуації із казначейським обслуговуванням місцевих бюджетів.У ході останньої сесії Хмельницької міської ради я двіччі виступав з приводу ситуації із казначейським обслуговуванням місцевих бюджетів.
Хмельниччина: соціальні виплати не виплачуються, дороги не робляться.
Сьогодні ця проблема все більше стосується всіх і кожного. І не важливо працює людина у бюджетній сфері або комунальній, чи є простим пенсіонером. Кожен із нас не тільки чує розмови про блокування і затримку різних соціальних виплат, але і на власні очі бачить низку розпочатих, але невиконаних робіт з благоустрою, ремонту доріг, будинків і т.д. У багатьох містах органи місцевого самоврядування не можуть закупити навіть канцелярське обладнання чи папір. Це загрожує дуже серйозними проблемами. Життєдіяльність громад може просто зупинитися.

Нині у Хмельницькому зупинено чимало робіт – дороги, на які призначено кошти, не ремонтують, зупинено низку ремонтних робіт у житлово-комунальній сфері, заблоковано ремонтні роботи і на об’єктах соціальної галузі. Багато з того чого запланували зробити на початку року, на що вже виділили бюджетні кошти, а це кошти зароблені громадою і на реальні потреби громади призначені, просто зупинилося. Вихователі дитячих садочків «добровільно-примусово» йдуть у відпустки за власний рахунок на 3-4 дні без збереження заробітної плати. Казначейство заблокувало проплати за платіжними дорученнями. Уявімо собі, кредиторська заборгованість в місті вже понад 34 мільйони гривень. І вона щодня зростає. Ситуація просто кричуща. Такого раніше ніколи не було. Перед багатьма підрядниками утворилася заборгованість, людям, які працювали на об’єктах не виплачують заробітну плату.

І це не проблема Хмельницького. Це вже проблема усієї держави. Бачимо схожу ситуацію і в інших містах. У у зв’язку із незадовільним казначейським обслуговуванням ініціюються парламентські слухання, місцеві ради ухвалюють відповідні звернення. Вже навіть пікетують органи казначейства. Але це аж ніяк не та реакція, яку мало б дати місцеве самоврядування. Бо нас просто блокують і знищуюють.
Можна багато говорити про проблеми. Про це сьогодні напевно не говорить тільки лінивий. Але крім пошуку причин і винуватців та розмов про проблеми потрібно дати відповідь на одвічне запинання: «Що робити?».
Ми прекрасно усвідомлюємо, що головна причина проблем із казначейським обслуговуванням не у самому казначействі чи недоліках цієї системи, а у бездарній політиці уряду Азарова, який тримає країну у переддефолтному стані. Грошей в країні просто нема. Скарбниця фактично порожня.
Аби місцеві громади не були заручниками ситуації, ми запропонували своє бачення виходу із ситуації для місцевих громад. Фракція ВО «Свобода» у парламенті ще 12 лютого внесла законопроект, яким передбачено зміну казначейської системи обслуговування на змішану. До слова, така система ефективно діє в Швеції, Португалії, Італії, Данії, Норвегії. І там позиції самоврядування досить вагомі. Громади самостійно дають раду своїм проблемам і дають ефективно.
Ми вже понад 10 років живемо саме за казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів. Ця система також ефективно діє у багатьох країнах світу. І вона має низку своїх плюсів та позитивів. Зокрема, сприяє кращому контролю за використанням коштів, вирішенню проблем з касовими розривами.
Але сьогодні ми бачимо, що в українських реаліях на сучасному етапі ця система дає змогу маніпуляцій з боку центральних органів влади, вона призводить до жорсткої централізації та послаблює місцеве самоврядуваня. Вона робить громади міст і сіл заручниками ситуації. Виходить так, що громада не може сама розподілити і використати ті кошти, які заробила. Ми з вами сплачуємо податки, а розподіляє їх «дядько» з центру, і розподіляє їх так, як хоче, в ручному режимі. Це неприпустимо.
Чому ми пропонуємо саме змішану систему. Згідно змішаної системи громада сама вирішує як витрачати частину коштів, які вона заробляє. Громада може самостійно визначати фінансову установу, яка буде здійснювати обслуговування місцевих бюджетів за доходами і видатками загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів та доходами і видатками спеціального фонду місцевих бюджетів.
Мова не йде про так звані «захищенні статті». Зрозумілою мовою кажучи, це кошти, які ми заробляємо і хочемо використати на виконання соціально-економічних програм та вирішення житлово-комунальних проблем, а саме: закупівлю нового транспорту, медичного чи учнівського обладнання, ремонт шкіл, дитячих садків, лікарень, доріг, будинків, дитячих і спортивних майданчиків.
Ці кошти, згідно законопроекту, громада має право розміщувати на своєму власному рахунку, який відкривається винятково у державному банку. Заробили ми у Хмельницькому кошти, розмістили їх на своєму рахунку, а потім розподілили на реальні потреби. І не треба нам «дядька» із центру. У такому випадку ми зміцнюємо місцеве самоврядування і самі ж даємо раду своїм проблемам.
Крім того, загострю увагу на тому, що законопроект посилює відповідальність казначейства щодо обслуговування місцевих бюджетів і змушує його платити пеню за прострочення термінів оплати платіжних доручень.
Таку позицію сьогодні підтримують депутати місцевих рад, підтримують громадські активісти. Абсолютна більшість місцевих рад України виступила на підтримку такої позиції. Тільки минулого тижня цю позицію підтримали місцеві ради в Ізяславі, Нетішині, Старокостянтинові.
У Хмельницькому вона також знайшла підтримку, хоча категорично проти виступив міський голова – пан Мельник. Він наголосив, що виступає проти змішаної системи і його цілком задовольняє теперішня ситуація. Проблем із казначейством він не бачить. Його позиція прямо збігається із позицією Азарова і його команди «младореформаторів». Вони також не бачать проблем в цій ситуації.
Як на мене дивна позиція, людини, яка має виборювати право громади самостійно розпоряджатися своїми коштами і боротися на зміцнення самоврядування. Можливо, це пояснюється тим, що він має стосунок до Бюджетного кодексу, ідеологія, якого базується саме на казначейській формі обслуговування. Та й до формули розподілу міжбюджетних трансфертів доклався. А тут доводиться визнавати свої помилки і недосконалість казначейської системи. Можливо пан Мельник аргументає свою позицію. Тим паче, що вважає себе хорошим фінансистом. Думаю буде цікаво почути, чому він проти змішаної системи. Чому він проти посилення відповідальності казначейства за прострочення оплати платіжних доручень. Чому його не влаштовує можливість громади самостійно розпоряджатися своїми заробленими коштами і витрачати їх на власний розсуд. Чим суттєво зміцнити саме місцеве самоврядування.

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього