Хмельницькі депутати не байдужі до Кодексу законів про працю
“Держава гарантує…” Як часто чуємо ці слова? І чи завше за ними стоїть реальне піклування за долю її громадян? “Гарантує…” Це просто слово, чи воно несе в собі якусь надію, дає впевненість, що людина за жодних обставин не залишиться напризволяще?Хмельницькі депутати не байдужі до Кодексу законів про працю
“Держава гарантує…” Як часто чуємо ці слова? І чи завше за ними стоїть реальне піклування за долю її громадян? “Гарантує…” Це просто слово, чи воно несе в собі якусь надію, дає впевненість, що людина за жодних обставин не залишиться напризволяще? І тут далеко, як кажуть, ходити не треба… Звернімося хоча б до Франції, вникнемо в її трудове право. Увага фокусується на словах “вам гарантується…” І справді, тут діє, до того ж й досить ефективно, система трудового захисту. Якщо бути більш конкретним – французьке право на працю працює не на словах, – воно реальне.

Добрий приклад у наслідуванні… І далеко ходити не треба! Лишень озирнися по боках і зумій побачити те, на чому варто спинитися, аби перейняти вже існуюче. Буде краще людям, буде міцнішою й держава! До речі, задля цього все багато робиться… Зокрема, згідно із Законом України почали діяти зміни до Кодексу законів про працю (КЗпП) щодо випробування при прийнятті на роботу.

Верховна Рада України 239-ма голосами народних депутатів України 17 травня цього року проголосувала за прийняття змін до КЗпП щодо проходження випробування при прийнятті на роботу. Законопроект № 1639 Закон дає змогу розширити перелік осіб (досі це були ті, зокрема, яким не виповнилося 18 років, випускники профтехучилищ, звільнені в запас з військової або альтернативної служби, учасники АТО, інваліди, котрих направили на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи тощо), яким не встановлюється випробувальний термін при прийнятті на роботу.

Зміни до КЗпК відтепер виключатимуть випробувальний термін при прийнятті на роботу для посадових осіб, яких було обрано, переможців конкурсного відбору на заміщення вакантних посад та тих, що пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи. Це стосуватиметься вагітних жінок та самотніх матерів, що мають дітей у віці до 14 років або дітей-інвалідів (саме до такої категорії випробуваних працівників роботодавці ставляться дуже й дуже прискіпливо).

Не проходитимуть випробування люди, з якими укладається трудовий договір строком до 12-ти місяців, ті, що зараховуються на тимчасові та сезонні роботи, а також внутрішньо переміщені особи і учасники АТО.

До випробувального терміну вже не зараховуватимуться дні, коли, незалежно від причини, працівник не працював. У разі констатації роботодавцем або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній ним роботі (встановлюється протягом всього строку випробування), його потрібно попередити про це письмово за три дні до розірвання угоди. Термін випробування залишається: він не має перевищувати 3 місяців, в окремих випадках, передбачених законодавством, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації – 6 місяців, для робітників – 1 місяць.

Авторами законопроекту є народні депутати України Олександр Герега, Андрій Шинькович, Володимир Мельниченко та Віталій Барвіненко.

\”Стосовно визнання роботодавцем результату випробування незадовільним… Це давало підстави для розірвання трудового договору без попередньої згоди з профспілковою організацією, до того ж вихідна допомога здебільшого не виплачувалася.

Згідно із нашим Законом звільнення працівника у зв’язку з незадовільним результатом випробування та розірвання трудового договору віднесено до ініціативи роботодавця. Це гарантуватиме звільненому працівнику отримання платні за виконану роботу, а також вихідної допомоги, адже непоодинокими є випадки, коли людина в кінці “незадовільного” випробувального терміну, безпосередньо визначеного роботодавцем, залишалася і без роботи, і без грошей…\”- розповідає співавтор закону народний депутат, співзасновник партії \”За конкретні справи\” України Андрій Шинькович.

Народний депутат підкреслює, що \”Голосуючи за цей Закон, парламентарі дали змогу працювати, а отже й заробляти собі на життя найвразливішій категорії населення – вагітним жінкам та молодим матерям, які виховують дітей. Однозначно це стосуватиметься й учасників АТО, яких також віднесено до вразливої категорії працівників\”.

…І все ж – Франція. Трудовий кодекс цієї країни гарантує працівникам гідну винагороду за їх працю, можливість навчання, що сприятиме професійному росту, цілковитий захист від безробіття… І хоча тут працює величезна кількість приватних агентств зайнятості, держава – так, гарантує! – безкоштовне надання робочого місця кожному, хто цього потребує. А от у Польщі, до речі, змінюються правила нарахування заробітної плати заробітчанам. Уряд країни працює над змінами до Закону про працевлаштування, вони діятимуть вже з наступного року. Передбачається нарахування зарплати іноземним працівникам нарівні з громадянами Польщі.

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього