Як відомо, нещодавно в зоокуточку м. Хмельницького стався страшний інцидент. Ведмідь Тимофій загриз ведмедицю Маргошу. Чому так трапилось?
Перша особа, до якої ми звернулися, – Володимир Лукін – директор КП «Парки і сквери м. Хмельницького» розповів:
«В одній клітці живуть Тимофій з Алісою. Оскільки Аліса вже стара ведмедиця – їй 25, була прибудована ще одна клітка, до якої помістили молоду Маргошу – аби була заміна старій ведмедиці та щоб ведмеді могли одне до одного звикати. Всім відомо, що весною прокидаються певні інстинкти. Аліса мала ведмежатко і тому не підпускала Тимофія до себе, тікала до барлоги. Ведмідь ніяк не міг доступитися до неї. Якось Маргоша лежала зверху на такій призьбі, трошки виставивши морду. Річ у тому, що вона там вже сиділа чотири роки, і жодних подібних випадків не було. Тимофій буквально за цей шматочок носа вхопив її і тягнув до себе. Він не намагався її задушити, просто не розумів: як Маргоша може до нього не потрапити, якщо вона вже тут, у зубах. Тому й тягнув, аж шию звернув їй. Ми такого навіть не очікували. Телефонували до «Синевіру», радились, нам підтвердили, що дійсно такі випадки є. Ведмідь – це хижак, він одинак. Немає значення, його чи не його самка. Зробив справу – і пішов собі».
Сергій Пальохін – голова громадської організації «Зоозахист» висловлює такі ж думки з цього приводу:
«Ведмеді циркові, мало спали, в них порушена психологія, повадки. В усіх тварин зоопарку йде збій психології. Ведмеді нашого зоокуточку раніше прокинулись. У Маргоші почалася тічка, і Тимофій її захотів. Не треба було прибудовувати клітку для Маргоші так близько. Бо Тимофій вже не вперше хотів її перетягнути до себе».
Хмельницьким навіть розійшлись чутки, що Тимофія працівники зоокуточку хотіли приспати, на що Володимир Лукін сказав: «Ніхто його не хотів приспати, це червонокнижний ведмідь. Цього ніхто не робитиме, і я не допущу такого».
Люди висловлюють своє незадоволення твариною: а чи адекватно це? Адже люди і тварини керуються різними законами. Тварини – виключно інстинктами. А люди мають право вибирати, яким інстинктом керуватись, відповідно до ситуації, узгоджуючи це з моральним законом. Тому братів наших менших безглуздо обвинувачувати у вчинках аморальності. Якщо людина хоче з якихось причин обмежити волю тварини, то має надати їй належні умови для нормальної взаємодії, врахувавши всі особливості тварини.
Саме тому працівники парку мають у планах поліпшення умов перебування ведмедів у зоокуточку: «Плануємо власним коштом зоокуточку розширити вольєр, аби він був більший, а ведмедицю Алісу трохи далі переселити, – стверджує директор комунального підприємства. – Зоокуточок сам себе утримує. У нас спонсорів немає».
А в самому зоокуточку сум змінився на радість – там знову лунає дитячий сміх. Адже з’явився новий житель – маленький Балу – досить активне і вередливе ведмежа. Доглядальник Ігор Жишко говорить, що маля схоже на свого татка. «Трошки підросте і будемо передавати його до зоопарку, або поміняємо на якихось інших тварин, ще розглядаємо варіант віддати його до «Синевіру». Ведмедів не можна продавати, це заборонено законом, вони червонокнижні», – висловив плани Володимир Лукін.
Також працівники зоокуточку розповідають, що вони дозволяють годувати тварин, але люди, керуючись жагою до своїх злих експериментів, пхають у клітки навіть те, що взагалі не можна давати тваринам. «Я ходжу і говорю людям, що можна, а що не можна давати. Бо в нас як? До кліток пхають усе що заманеться, навіть червоний перець гіркий – і той простягають тваринам», – розповідає Ігор Жишко.
Хмельничани дуже переймались ведмедем Стефаном, хазяйка якого не так давно померла. Клишоногого доправили до Реабілітаційного центра бурого ведмедя при Національному природному парку «Синевір». Як же склалась подальша доля хижака?
Сергій Пальохін – товариш покійної хазяйки Стефана Марти розповів: «Стефан жив у клітці півтора на півтора метри, в маленькому квадратику, 17 років. За цей час не ставав на задні лапи навіть, не ходив. Вже м’язи трохи атрофувалися. До «Синевіру» його віддали з великими труднощами – там місця немає. Це спеціальний центр для бурих ведмедів. Зараз він ще в карантині. Питався ветеринара і директора, як наш Стефан, кажуть, що вже нормально: стає на дві лапки, гуляє. Там йому шикарно живеться, за якийсь час його випустять до загального вольєра. Він погладшав, почувається добре. Я бачив його фотографії, одним словом – ведмідь радий».
