Кримчанка намагається привити кам’янчанам любов до класичної музики
Корінна кримчанка, вона волею долі півтора роки тому переїхала з Києва до Кам’янця. З того часу намагається привити кам’янчанам любов до класичної музики. Чи піддаються вони?Кримчанка намагається привити кам’янчанам любов до класичної музики
Корінна кримчанка, вона волею долі півтора роки тому переїхала з Києва до Кам’янця. З того часу намагається привити кам’янчанам любов до класичної музики. Чи піддаються вони?

Торік піаністка розпочала цикл лекцій-концертів про Шопена, але закінчити його не змогла. Оскільки в «Кав’ярні на Зарванській», де проходили творчі вечори, не був налаштований музичний інструмент. 18 серпня пані Людмила вдруге взялася за виховання глядацького смаку й провела концерт у стінах затишного камерного залу готельно-ресторанного комплексу «У Домінікана», повідомляє Хронікер.

Однозначно, класична музика сьогодні – не для пересічного глядача. І про це свідчить хоча б та кількість слухачів, яка прийшла за сто гривень послухати кількагодинний концерт творів молодого Шопена. Тим не менше, здаватися Людмила Вольська не збирається. Вона упевнена: класика – це класика. Головне – правильно її подати. У червні піаністка провела фестиваль українсько-польського мистецтва «Подільський родовід». Тоді на Лебедине озеро прийшло чимало поціновувачів класичної музики. До речі, музикознавець виробила власний формат концертів. Вона не просто сідає за піаніно і грає. А насичує свою програму цікавими і маловідомими історіями, фактами, подіями.

Проект, який Людмила Вольська презентуватиме паралельно в Кам’янці та Києві, називається «Шопен: композитор на фоні епохи». Програма передбачає чотири концерти, присвячені дитинству й юності, першим рокам в еміграції, Шопену і Жорж Санд та Шопену в Україні.

– Насправді він ніколи не був тут, – говорить піаністка-виконавець. – Але маються на увазі зв’язки Шопена з Україною, які мені вдалося віднайти. Є його пісні на вірші поетів з України Стефана Вітвицького і Юзефа Богдана Залеського, твори присвячені їм і полькам з України. В його оточенні було багато полячок-аристократок. Наприклад, Дельфіна Потоцька, яка народилася в Подільській губернії, неодноразово була в Кам’янці, виросла тут, подорослішала.

Раніше за один концерт я намагалася розказати все про Шопена. Але зараз фізично цього зробити не можу – стільки матеріалу. До речі, наступного року виповниться 205 років з дня народження Ліста. Тому з січня стартує вже новий проект, присвячений саме йому.
А ще щомісяця проводитиму дитячий музичний салон з різноманітною класичною музикою. Є твори, які написав маленький Моцарт, Шопен, є дитячий альбом Чайковського. Паралельно розкажемо про них у доступній формі для дітей. Запрошуватимемо школярів, вихованців музичної школи для участі. Перший концерт присвятили історії фортепіано. Я дуже хочу, щоб батьки почули своїх дітей, а діти полюбили музику.

– Упевнені в публіці?
– Скрізь чути, що класична музика – не модно, не класно і тільки для старих. Хоча в Києві філармонії набирають повні зали. Дуже довго нас запевняли, що для такого виду мистецтва треба бути дуже підготовленим, що ця музика – настільки специфічна, що її неможливо слухати. Але знову ж таки, класика ніде не звучить. В Радянському Союзі її можна було почути скрізь: на радіо, телебаченні. Зрештою, чому так всі люблять «Місячну сонату» Бетховена? Та тому що вона постійно на слуху. Зрозуміло, якщо немає пропозиції, то попиту теж не буде.

– Звідки взялася ідея продовження концертів у Кам’янці?
– Насправді ще коли я викладала в коледжі культури і мистецтв, вже тоді ми починали організовувати серйозні концерти Чайковського, Рахманінова, Шопена, Ліста, Баха. В Києві у нас була велика команда. Присвячували вечори італійській оперній музиці, зокрема Россіні, Шаляпіну, Веберу. Одна скрипалька погодилася на участь у концерті Вівальді «Пори року», який я хочу організувати. Але тут мені працювати важче, бо немає серйозної команди. Тому найближчим часом я займатимуся тільки Шопеном і Лістом.

– Чому Шопен? Чому Ліст?
– Шопен – це Шопен. А Ліст – це любов, він на першому місці для мене. За освітою я – піаністка-виконавиця. Але оскільки люблю історію музики, то із задоволенням займаюся пошуком матеріалу. Коли готувалася у 2007-му до концерту, присвяченому 160-літтю перебування Ліста в Україні, знайшла ноти, які він тут писав, але їх ніхто не грає.

Свого часу вийшла на поляків Правобережної України. Наближався 2010 рік – рік Шопена у всьому світі. Виповнювалося 200 років з дня його народження. І поляки попросили мене написати для їх посла таку собі довідку «Зв’язки Шопена з Україною». Варто сказати, що в напрямку Ліста і Шопена в нас в Україні серйозно ніхто не працює, тому матеріалу, саме українського, дуже мало.

Ліст створив в Україні один зі своїх творів – «Польські мелодії», де використовує тему першої пісні, яка була написана Шопеном у Варшаві. Чому Ліст, перебуваючи тут, бере її за основу, незрозуміло. З’ясовується, що тут він перебував в оточенні поляків і своєї двоюрідної сестри Кароліни Вітгенштейн, яка була дуже близько знайомою з Вітвицьким і Залеським. Тільки про це ніхто ніде ніколи не акцентує.

А потім я, як вільний дослідник, потрапила на Шопенівський конгрес до Польщі, що відбувається двічі на століття, присвячений 200-річчю народження композитора. Я була вперше і єдиним з України доповідачем. І якщо ви думаєте, що вони мені страшенно зраділи – дуже помиляєтеся. До речі, в поляків є дві особистості, яким вони поклоняються. Це – Шопен і Папа Римський. Польща вклала величезні гроші в цей захід.

Коли йшов диспут, мене серйозно запитали, чи дійсно я вірю в те, що Львів – українське місто? Я була настільки обурена, що яка там англійська (основна мова спілкування на конгресі), вони мене й російською добре зрозуміли. Поляки присвоїли собі стільки наших митців! І саме через таку от безактивність з нашого боку, відчуття меншовартості маємо стільки проблем.

Ми втратили Крим – мою Батьківщину – через відсутність там української культури. Поки не присвоїмо її історію собі, так і будемо незрозуміло ким. Росія завжди кричала про Севастопольську війну, хоча й програла її. Але в їх історії вона присутня, а в українській?..

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Також по темі

У Хмельницьке СІЗО намагалися передати наркотики

Пакет з наркотиками перехопили працівники Хмельницького слідчого ізолятора.