Мандрівники з Хмельницького милувались паровозами в Мадриді

Мандрівники з Хмельницького милувались паровозами в МадридіМандрівники Анна Думанська та Богдан Місюренко відвідали музей залізниці в Мадриді, який розташовується в будівлі старовинного вокзалу.Мандрівники з Хмельницького милувались паровозами в МадридіМандрівники Анна Думанська та Богдан Місюренко відвідали музей залізниці в Мадриді, який розташовується в будівлі старовинного вокзалу.
Музей залізниці був побудований в 1880 році. Над його створенням трудився той самий Густаво Ейфель, який конструював Ейфелеву вежу. Цікавий це музей тим, що розташовується всередині старого вокзалу, де добре збереглася атмосфера минулий століть. Тут стоять потяги, яким вже 150 років, але й досі у хорошому доглянутому стані.

А почалося з того, що в 1880 році у Мадриді відкрився перший вокзал – Делісіас. Це був основний вокзал столиці, звідки поїзди відправлялися до Португалії і в міста західної Іспанії. Потім вокзал закрили, а з 1984 року він став Мадридським залізничним музеєм.
Найстаріший паровоз музею спорудили у 1863 році. Також є найпотужніший паровоз 1955 року, який міг розганятись до 150-ти кілометрів на годину. Він мав рекордна парову тягу на той час в Іспанії!
«Ми потрапили в музей під час свята, тому вхід виявився безкоштовним. А ще тут проводився цікавий ярмарок, на якому можна було купити різноманітний антикваріат: від красивих витончених капелюхів і різного дріб\’язку до старих меблів і вінілових платівок. Безліч людей, шум, торгівля, жива музика у виконанні невеличкого оркестру – все це створювало ілюзію, ніби ми й справді повернулися на сотню років назад\”, – розповідають хмельничани.

Їм сподобалося, що у святкові дні деякі музеї Європи оживають і продовжують діяти не тільки як виставкові зали, а й як місця для дозвілля і розваги. Так і в залізничний музей прийшли люди не тільки, щоб подивитися на поїзди і паровози, але і щоб прикупити якусь цікаву старовинну річ або разом з дітьми посидіти і попити кави чи з\’їсти щось смачненьке.
«Тоді старий вокзал оживає і згадує, як він служив людям ще 130 років тому і знову відчуває себе молодим!», – кажуть Аня та Богдан.

Залишити відповідь