Указом Президента України від 9 квітня 2015 року старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області майор міліції Олександр Співачук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Указом Президента України від 9 квітня 2015 року старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області майор міліції Олександр Співачук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Майже на півроку затягнувся останній шлях додому бійця, який був десятим у скорботному списку втрат «Миротворця» — 32-річного майора міліції Олександра Співачука, життєва дорога якого доводить: до району АТО, у бій за волю й територіальну цілісність України, за покликом серця йшли не лише вихідці з простих, «робітничо-селянських» родин. У підрозділі навіть не знали, що Олександр — син відомого на Хмельниччині педагога і громадського діяча, Володимира Леонідовича Співачука — народного депутата IV скликання, згодом — депутата обласної ради…
Після закінчення 2004 року Хмельницького національного університету за спеціальністю «Радіотехніка» Олександр Володимирович пройшов строкову військову службу в лавах внутрішніх військ МВС, потому обравши кар\’єру професійного правоохоронця, 2012-го він здобув другий диплом у Національній академії внутрішніх справ — за фахом «Правознавство». З початком «неоголошеної війни» на сході України майор Співачук, покинувши посаду слідчого відділу розслідування загальнокримінальних справ слідчого управління УМВС у Хмельницькій області, став одним із перших добровольців БПСМОП «Миротворець».
Бойові побратими нині згадують не лише про його мужність, доброту та сумлінність, не лише про його порядність, що виявлялася насамперед у постійному прагненні завжди і в усьому діяти відповідно до Закону. Найбільше запам\’яталася така деталь: з-поміж речей, які Олександр Володимирович взяв із собою, вирушаючи на війну, був пакет із книжками. Цю бібліотечку він постійно перечитував сам і охоче ділився нею з колегами…
У вирі бою, пробиваючись із «іловайського котла» страшного дня 29 серпня, Олександр безвісти зник. Родина та колеги до останнього сподівалися відшукати його живим, але, на жаль, завдяки процедурі впізнання за тестами ДНК було встановлено, що майор Співачук загинув і був похований із військовими почестями в одній із могил дніпропетровського Краснопільського кладовища, разом із багатьма іншими захисниками України, особи яких на той час залишалися невідомими… 25 січня поточного року в УМВС Хмельниччини відбулася церемонія громадянської панахиди, що тривала кілька годин — бо в ній разом із батьками покійного офіцера, дружиною Лілією та 4-річним сином Дмитром взяли участь його колеги, керівники області та міста й тисячі хмельничан. Після заупокійного молебню у православному храмі героя було перепоховано в секторі почесних поховань кладовища в мікрорайоні «Ракове».
А у травні педагогічний колектив Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої школи № 15 звернувся до міської ради з проханням про встановлення на будівлі навчального закладу меморіальної дошки на честь його випускника Олександра Співачука.
