Були випадки, коли, захищаючи, живність від хижаків, селяни кидалися на вовків голіруч.
Щонайменше п’ять сіл Ярмолинецького району потерпають від нападу вовків. Хижаки нападають на кіз, баранів і навіть коней. Від вовчої навали у районі потерпають села Лисівка, Баранівка, Лебедівка, Вербка-Мурована, Круті-Броди. Хижаків також бачили у селі Гримячка, та у селах Деражнянського та Віньковецького районів, що межують із Ярмолинецьким. Аби хоч якось захиститися від вовчої навали, селяни вдалися до хитрощів.
Мешканка села Вербка-Мурована Таїсія Стойко вперше побачила вовка у полі на початку літа. Вдруге – кілька тижнів тому: хижак перебігав через її город.
– А наступного дня у сусідки козу загризли, – розповідає Таїсія Стойко. – І з кожним разом хижаки стають дедалі агресивніші. Нападають на вівці, поросята і навіть коні. Скоро і на людей кидатимуться.
З кожним разом напади ставали більш зухвалими. У вечірній час люди стали боятися виходити на вулицю. Аби піти по гриби, збиралися по кілька чоловік.
– Як у мене козу загризли, то я без вил на город не виходжу, – говорить мешканка села Лебедівка 55-річна Євгена Митьковець. – Кругом покинуті хати, то вовче лігво де хочеш може бути. Оце в 9 ранку козу вивела, а в 10 хотіла напоїти. Коли виходжу, а вона вже роздерта лежить, тільки кишки по землі. Після того по воду вечором тільки з собакою йду, а за грибами менше трьох-чотирьох не виходимо. І то скраю в лісі.
Були випадки, коли, захищаючи, живність від хижаків, селяни кидалися на вовків голіруч.
– Прихожу на поле, а вовк мою козу тягне, – каже 48-річний мешканець хутору Лебедівка Олександр Лужняк. – Я до нього, і кричу. А вовк козу покинув і в кукурудзу шмигнув. Такий сірий, здоровий, до метра в холці був. Козу дорізав, а двох козенят так більше не бачив.
У полі між селами Баранівка та Вербка-Мурована три ставки. Навколо водойм орендар випасав овечу отару. Впродовж кількох тижнів хижаки винищили усю живність.
– Напади в липні почалися, – розповідає Марія Куришко. – В першу ніч одну вівцю загризли, а наступної – 18. Барани до коней втекли, то ще й коневі задні ноги подерли. Все стадо винищили, всього 28 баранів і овець. З 60 в’єтнамських свиней, може половина лишилася, і кози з козенятами. Вівчарки у вольєрі тримаємо, боїмося спускати, щоб і їх не загризли. Люди кажуть, такого вовка бачили, як тримісячне теля.
Вовки у цій місцевості з’явилися ще минулого року, однак напади почалися навесні. Навколо кілька тисяч гектарів лісу, а поля засіяні кукурудзою та соняхом, що дає змогу хижакам непомітно прокрадатися у села навіть вдень. За рік, з урахуванням достатньої поживи, вовча чисельність помітно збільшилася. За свідченнями Юрія Фурмана, кілька тижнів тому він бачив зграю з п’яти вовків.
Один з останніх вовчих нападів стався в селі Круті-Броди. Хижака від кози Івана Левчишина, котру чоловік на випас прив’язав у селі, відігнали сусіди. Вовк добряче пошматував тварину, відкусивши від заднього місця шмат м’яса.
Місцеві мешканці змушені були звернулися до районної влади. Єгері уже двічі робили облави.
– Вони їх більше наполохали, ніж постріляли, – каже голова Вербсько-Мурованої сільради Валентина Качанюк. – Але результат таки є. Принаймні на території нашої сільради напади хижаків припинилися. А як зберуть кукурудзу і сонях, тоді єгері разом з мисливцями візьмуться за справу докорінно.
Скориставшись ситуацією, селяни вдалися до хитрощів. Перед тим, як прив’язати живність на випас, місцеві стріляють угору. Хижаки наполохані нещодавніми облавами лякаються пострілу, і не йдуть у село. У такий спосіб селяни захищають домашніх тварин. Принаймні, поки що така хитрість спрацьовує.