Шістнадцять днів без насильства. В обласному центрі стартував двотижневик спрямований проти домашньої тиранії. Попри те, що надворі двадцять перше сторіччя, варварське поводження один з одним у родинному колі нікуди не зникло. Жертвами сімейних деспотів традиційно стають найближчі і найрідніші їм люди – дружини й діти. Як зарадити жертвам домашнього насилля обговорили на круглому столі у центрі соціальних служб.
Шістнадцять днів без насильства. В обласному центрі стартував двотижневик спрямований проти домашньої тиранії. Попри те, що надворі двадцять перше сторіччя, варварське поводження один з одним у родинному колі нікуди не зникло. Жертвами сімейних деспотів традиційно стають найближчі і найрідніші їм люди – дружини й діти. Як зарадити жертвам домашнього насилля обговорили на круглому столі у центрі соціальних служб.
Б’є – отже любить. Здається, цим середньовічним принципом і досі послуговуються хмельничани. Із року в рік насилля над домашніми тримається на майже однаковому рівні. Більшість воліє взагалі не говорити про фізичні й психологічні катування. До соціальних служб за допомогою звертається лише маленька частина постраждалих.
Хоч би раз, потерпала від насильства у своїй сім’ї, кожна шоста жінка в світі. Чим бідніша країна, тим вищий рівень тиранії. Психологи ж кажуть, українки мовчать про знущання у дома, аби не виносити сміття з хати, бо так привчили з дитинства.
Крім того, жінка починає себе комфортно почувати у ролі жертви. А потім такі ж методи дорослі люди застосовують і до своїх дітей. Та кожен синець чи образа залишають на психіці дитини шрами, котрі ніколи не загояться.
І те, що батьки трактують як норму, бо їх у дитинстві били, чи те, як «виховують», зазвичай сп’янілі від алкоголю, чоловіки своїх дружин для законодавства – правопорушення. За яке передбачене покарання.
Як повідомляє \”Ексклюзив\”, тоді із насильником і його сім’єю починають працювати психологи – це так звана корекційна робота. Якщо ж не допомагає, у силу вступає кримінально-процесуальний кодекс.
