Без грошей, без взуття та майже без речей. Двоє мандрівників, Юрій Регліс із села Чижівка на Житомирщині та Іван Онисько із села Сущин на Тернопільщині, досягли Хмельниччини.
Без грошей, без взуття та майже без речей. Двоє мандрівників, Юрій Регліс із села Чижівка на Житомирщині та Іван Онисько із села Сущин на Тернопільщині, досягли Хмельниччини.
Цей незвичний дует ще 9 липня розпочав свою подорож з Ужгорода. Ціль хлопців – пройти босоніж так званим Вишиваним Шляхом аж до Харкова. Довжина маршруту – 2080 км. У Львові до Юрія та Івана приєдналася собака, яка вже пробігла разом з ними близько 300 км. Вони дали їй прізвисько – Боса.
На шляху не лише великі міста – Львів, Київ, Полтава – а й безліч живописних, але не надто відомих широкому загалу місцинок. Вишиваний шлях – маршрут, котрий розробили самі босоногі мандрівники для популяризації туризму в Україні.
16 серпня босі мандрівники дійшли до Шепетівки, де дали інтерв’ю місцевим журналістам. «Ось ця ділянка уже на території Хмельниччини, від Славути до Шепетівки – це перша нормальна траса, яку ми побачили. Ночуємо ми, де пускають. Кажемо у селі: «Ми мандрівники, подорожуємо». Буває і багато відмов підряд. Але 90 відсотків людей сприймають нас позитивно і охоче допомагають. Недавно ночували у порожній, кинутій господарями хаті, у якій хтось із селян сушив зерно. Кімнатою інколи пробігали пацюки. Іншого разу нам запропонували переночувати у недобудованій сауні», – розповідає Юрій Регліс.
«Найбільше мене поки що вразив закарпатський замок «Сент Міклош». Я і раніше бував там. А цього разу нам влаштував дуже цікаву екскурсію чоловік, котрий нещодавно взяв в оренду цей замок і відновлює його. Замок неначе ожив. Друге місце, яке справило враження – це церква у Дрогобичі Львівської області. Там незвичний розпис», – зізнається Іван Онисько. А от Юрію найбільше сподобався ландшафт на півночі Тернопільської-півдні Рівненської областей. «Шкода тільки, що дуже мало українців знають про цю красу. Туди ж можна їздити відпочивати», – додає чоловік.
Інколи дорогою до Юрія та Івана приєднуються й інші мандрівники. До прикладу, зараз з хлопцями крокує Сергій, інколи босий, інколи у взутті. У чоловіка теж давня мрія – пройти Україну навскоси. З північного Заходу, від Шацьких озер, до південного Сходу, десь до Маріуполя. «До нас і раніше приєднувалися люди. Але Сергій поки що протримався найдовше – 8 днів. І він йтиме разом з нами до 20 серпня», – відзначають хлопці.
Мандрівники прогнозують, якщо вони і надалі просуватимуться з такою ж швидкістю, як і раніше ( а це 20 кілометрів в день), то до Харкова дійдуть десь 27 жовтня. Спочатку чоловікам дуже дошкуляла спека. Бувало, кажуть, асфальт буквально плавився під ногами. Зізнаються: морально готові до того, що восени буде холодно і доведеться скрутно.
У мандрівників є канал на YouTube, де можна побачити відзняте ними під час подорожі відео. А також групи на Фейсбук та Вконтакті – PROSTOBOSO.
