У селі Великий Чернятин Старокостянтинівського району вшанували пам’ять загиблого рік тому у зоні АТО воїна Миколи Флерка. Саме у цьому населеному пункті він закінчив 9 класів місцевої загальноосвітньої школи, хоча родом був із сусіднього невеличкого села Деркачі.
У селі Великий Чернятин Старокостянтинівського району вшанували пам’ять загиблого рік тому у зоні АТО воїна Миколи Флерка. Саме у цьому населеному пункті він закінчив 9 класів місцевої загальноосвітньої школи, хоча родом був із сусіднього невеличкого села Деркачі.
Восени 2014 року Микола Флерко,так і не дочекавшись повістки з військомату, разом з волонтерами сам вирушив на Донбас та приєднався до ДУК «Правий сектор». Золоті руки – таку репутацію він заслужив серед бойових побратимів за чотири місяці перебування у зоні АТО. Чоловік швидко став незамінним. Адже з військовою технікою був на «ти». На Донбасі у Миколи Флерка з’явився позивний – «Танк». Але друзі зазвичай називали його жартівливо – \”Танчик\”.
Трагедія сталася у селищі Піски Донецької області. 28 лютого 2015 року туди приїхали київські журналісти. \”Танчика\” відрядили їх супроводжувати. Зненацька пролетіла міна. Уламками поранило фотокора газети «Сегодня» Сергія Ніколаєва та Миколу Флерка. \”Танчик\” стік кров’ю на місті.
У Кам’янці-Подільському у чоловіка залишилася дружина та діти. Тут його нагородили посмертно відзнакою «За заслуги перед міською громадою». У Старокостянтинові йому присвоїли звання почесного громадянина міста. Окрім того, наказом від 28 липня 2015 року Микола Флерко нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Поховали ж \”Танчика\” у його рідному селі – Деркачі. Йому було всього 36 років. Він вважав: війна стосується кожного українця. Про неї не можна забути, просто вимкнувши телевізор.
