Майдан танцює і тупцює, а мітингувальники обговорюють… Руслану!
За вікном затишної кав’ярні лютують дві стихії: зима і Майдан. Зима тисне морозом, сипле сніжком, і проникає у всі шпаринки душі крізь незав’язані шалики, не до кінця застібнуті замки та гудзики… А Майдан вирує емоціями, гаслами, рішучістю та позитивом… Після другої години дня мітингувальники, намерзнувшись, ховаються від зими у кав’ярні, що поряд з площею, але не ховаються від іншої стихії – самого Майдану, як явища. «Слава Україні!» – лунає щоразу, як хтось заходить до кав’ярні. І за мить лунає відповідь: «Героям слава!» від тих, хто уже вгрівся попиваючи щось гаряче. Чай, кава, какао – жодних спиртних напоїв.Майдан танцює і тупцює, а мітингувальники обговорюють… Руслану!
За вікном затишної кав’ярні лютують дві стихії: зима і Майдан. Зима тисне морозом, сипле сніжком, і проникає у всі шпаринки душі крізь незав’язані шалики, не до кінця застібнуті замки та гудзики… А Майдан вирує емоціями, гаслами, рішучістю та позитивом… Після другої години дня мітингувальники, намерзнувшись, ховаються від зими у кав’ярні, що поряд з площею, але не ховаються від іншої стихії – самого Майдану, як явища. «Слава Україні!» – лунає щоразу, як хтось заходить до кав’ярні. І за мить лунає відповідь: «Героям слава!» від тих, хто уже вгрівся попиваючи щось гаряче. Чай, кава, какао – жодних спиртних напоїв.
З-за кожного столика долинають уривки фраз про революцію, угоди, владу. – У всіх на вустах одна тема – ситуація в країні.
«Теж хотів поїхати до столиці, – каже чоловік за сусіднім столиком, – але малий забрав машину і поїхав зі своїми друзями. Сказав, що буде ночувати там, на Майдані».
До розмови долучається сивий і веселий чоловік: «Там такі студентки, що я і сам не проти би ночувати на Майдані». Слово за слово – і чоловіки вже «об’єдналися столами», щоб у дружньому колі обговорювти сьогоднішні події у столиці, щоразу порівнюючи активність українців тоді, у 2004 році, і тепер, у 2013.
За сусіднім столиком щось активно обговорюють молоді хлопці. \”Та нє, вона реально героїня! Аж самому стидно, що не ходив на всі ті тьорки, тобто на мітинги. Ти ж в курсі, що вона там днює і ночує?\”, – хлопці говорять про Руслану (подано мовою оригіналу)).
«Можна сходити в туалет?», – запитує молодий чоловік, обвішаний прапорами і стрічками у жовто-блакитних тонах. Офіціантка ствердно киває і додає: «Залиштеся хоч на трохи, погрійтеся, бо ж уже аж посиніли, так холодно!». Чоловік прямує до туалету, а дівчина з посмішкою каже, що сьогодні вони гостинно приймають навіть тих, хто у них нічого не замовляє. Каже, то такий їхній вклад у перемогу всіх українців.
Тим часом, ті, хто залишився на Майдані, пригощаються кавою, чаєм, печивом, зігріваються від багаття у діжках.Так, під музику і танці, промови і співи, молитви і дискусії живе Майдан.
