Залізничній дільниці транспортного цеху Хмельницької АЕС належить одинадцять кілометрів колій. Різні ділянки колій постійно під пильною увагою бригади ремонтників. Сім років тому членом колективу став молодий працівник Дмитро Сукач.Залізничній дільниці транспортного цеху Хмельницької АЕС належить одинадцять кілометрів колій. Різні ділянки колій постійно під пильною увагою бригади ремонтників. Сім років тому членом колективу став молодий працівник Дмитро Сукач.

З перших днів роботи він усвідомив, що причетний до відповідальної місії – забезпечення в робочому стані “дороги” для потяга. Безпека експлуатації – основа роботи кожного працівника залізничної дільниці. Слід звертати увагу на стан рейок, рейкових стиків, стрілочних переводів, шпал, земляного полотна. Коли виникає потреба, то за роботу береться бригада з ремонту залізничних колій.

Виробничу діяльність на Хмельницькій АЕС Дмитро Сукач розпочав у 1996 році в транспортному цеху. Опанував професії мийника автомобілів, автослюсаря.

Про роботу водіїв він знає чимало. Його тато, Олександр Ростиславович, працюючи на цьому підприємстві, «намотав» не одну сотню тисяч кілометрів просторами Радянського Союзу, бо доводилось для потреб електростанції доставляти різні вантажі. Траплялось, що під час літніх канікул у далекі поїздки брав з собою і Дмитра. Не завжди це було овіяно романтикою – техні­ка, бувало, підводила, коли вони перебували за тисячу кілометрів від дому. Отож, надія тільки на власні вміння. Зауважимо, що водії напівдоброві­льно позбавляють себе звичного комфорту, бо за спальню у більшості випадків править просякнута запахом паливно-мастильних матеріалів кабіна. Ніч водія може застати у чистому полі, великому лісі. Не дивно, що саме «далекобійники» належать до когорти найвитриваліших.

У транспортному цеху Хмельницької АЕС працюють фахівці різних спеціальностей, принаймні залізнична дільниця, в якій сім років трудиться Дмитро Сукач, представлена машиністами, черговими диспетчерами, залізничними ремонтниками. У кожного специфічні функції та завдання. Згідно з нормативами, ремонтники огляд залізничних колій повинні робити двічі на місяць, тобто через кожні два тижні. Головне – своєчасно помітити і усунути дефекти. Саме це і складає основу роботи Дмитра Олександровича. Кожен з його колег має гарний досвід роботи. Для виявлення дефектів їм не завжди потрібні прилади, можуть це зробити і на око. Але техні­чним засобам тут довіряють більше, бо будь-які відхилення від норми недопустимі. Під час огляду залізничного полотна ремонтники використовують спеці­альний шаблон, яким здійснюють всі необхідні заміри. Кожен розуміє, що належне ставлення до роботи є запорукою надійності транспортних засобів, які задіяні для доставки різних вантажів. У залізничній дільниці особливе напруження відчувається під час ремонтних кампаній, коли є потреба доставки важкого й нестандартного за габаритами обладнання, транспортування свіжого та відпрацьованого ядерного палива. Якість колій має бути бездоганною.
Почесний донор Хмельниччини
У колективі залізничників про Дмитра Сукача відгукуються з повагою. Він грамотний спеціаліст і має пристрасть до відновлення різної техніки. Усім добре відомо, що їх колега причетний до благородної місії донорства. На початку цього року Дмитру Олексанровичу присвоєне звання «Почесний донор». Більше півсотні разів за життя він підставляв свої вени під голки медичних шприців, щоб поді­литись кров’ю.

– Вам доводилось знайомитись із людьми, яким допомагали у скрутну хвилину? – запитав автор цих рядків під час зустрічі з Дмитром Сукачем.

– Я пам’ятаю майже всіх, кому здавав кров, – каже почесний донор, – ці люди потрапляли у різні скрутні ситуації і потребували невідкладної медичної допомоги. Коли згодом ставало відомо про їх видужання, серце переповнювалось радістю від усвідомлення, що врятовано ще одне життя. Покликання кожного донора – першим прийти на допомогу.

Залиште коментар

Також по темі

Шахраї, назвавшись податківцями, вимагали у бізнесменів гроші

За інформацією відділу з питань запобігання та виявлення