Пакет комфорту
Починаємо заощаджувати газовий ресурсПочинаємо заощаджувати газовий ресурс

Ну що, починаємо заощаджувати газовий ресурс? Те, що дві третини Києва живе без гарячої води, відомий факт. Тепер і Хмельницький запровадив режим економії: гаряча вода подається з початку серпня за годинами зранку та ввечері. В області розпочалося виконання урядової постанови № 296 від 9 липня «Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/2015 року», яке передбачає скорочення обсягів споживання блакитного палива, аби з мінімальними втратами пройти зиму.

Влада передбачає, що до березня наступного року нам вистачить 30,23 мільярда кубометрів газу (докладніше про ситуацію див. у минулій публікації), але для цього доведеться дещо зменшити апетити та пожертвувати часткою комфорту. Підприємства теплокомуненерго мають на тридцять відсотків скоротити споживання палива ― для них на ці вісім місяців передбачено 5,85 мільярда кубометрів, у тому числі для Хмельниччини ― 106,9 мільйона кубів). Тому гарячої води отримуємо вже менше. Але мати її з 6 до 9-ї ранку та з 18 до 22-ї ― цілком нормально в умовах газової та реальної війни. Особливо на тлі столиці, яка використовує цілодобово холодну воду. Але набагато гострішим (у нинішню шалену спеку про це якось навіть важко задумуватися ― де ще та зима) є питання, що буде в холодну пору року із опаленням? Наскільки вистачить газу у підприємств теплокомуненерго для підтримання комфортної температури в оселі? Як містянам утеплитися? Як заощадити селянам на опаленні за нинішніх шалених цін на паливо? Тобто як усім нам зробити житло максимально теплим?

Як відбуваються втрати тепла? Цілком логічно, що через підлогу, стелю, стіни та вікна. Розрахунок експертів, за умови ― за вікном нуль, а у приміщенні плюс двадцять, показав: для будинку площею сто квадратних метрів розподіл приблизно однаковий ― по двадцять п’ять відсотків. Але, якщо поглягути на багатоповерхівку, то картина суттєво змінюється. Справді, втрати через підлоги та стелю стосуватимуть лише першого та останнього поверхів, тим більше, що їхня площа стане малою на тлі стін та вікон. Тому розподіл тепловтрат становитиме: дах ― чотири відсотки, підлога ― шість відсотків, стіни ― 22 відсотки, вікна ― 68. Отже, вирішення проблеми віконних шибок ― найголовніше для заощадження. Не дарма ж усі бюджетні установи ― садки, школи, лікарні передусім замінюють вікна, аби зекономити кошти на опаленні. І нам, мабуть, доведеться про це думати напередодні непередбачуванної з точки зору опалення зими.
Селяни й самі знають, як їм утеплити підлогу та горище. Про стіни теж наразі мову не вестимемо, бо це не складне завдання ― багато компаній нині обшивають будинки теплоізоляційними матеріалами. А от із сучасними склопакетами розібратися значно важче. Надто великий їх вибір на ринку, доволі багато нюансів у цих склопакетах, що забезпечують комфорт в оселі. Як же вибирати шибку?

Починаємо заощаджувати газовий ресурс

Відразу зазначимо, що на матеріал, з якого зроблено каркас склопакету, та фурнітуру, не звертатимемо уваги. У цьому випадку усе пов’язано із грошима, які клієнт готовий віддати за «антураж». Мабуть, дерево краще за платик чи алюмій, а німецькі запчастини якісніші за турецькі або китайські. Ще раз підкреслимо, ця складова залежить виключно від товщини гаманця клієнта. Найважливіше у вікні ― саме склопакет, бо саме від нього (на дев’ять десятих, на думку фахівців) залежать енергозберігаючі характеристики вікна. Найростіше ― однопакетна шибка: тобто два скла і між ними повітря. Так, двопакетна (три шкла), звісно, краща: опір теплопередачі десь у півтора рази вищий, ніж в однопакетній, але за це треба розраховуватися збільшенням товщини та ваги пакета на третину. Відповідно, зрозрає навантаження на фурнітуру ― скоріше вийде з ладу. Між іншим, вони не відповідають й будівельним нормам ― опір має бути 0,75, а однокамерний пакет має коєфіцієнт 0,32-0,36, двокамерний ― 0,47-0,54. Тому орієнтуватися на кількість пакетів не варто: річ у тому, що такий самий ефект покращення властивостей можна досягти усього лиш поставивши одне енергозберігаюче (або, науковою мовою, низькоемісійне) скло! Спеціальне покриття «віддзеркалює» тепло всередину помешкання, дозволяючи однокамерній шибці за якістю теплообміну бути на рівні двокамерної. «Товсті» пакети доцільні лише у вападку потреби в звукової ізоляції. Раптом ви мешкаєте біля залізничної колії ― енергозберігаєче скло, очевидно ж від шуму не захистить.
Ще можна згадати, що наповнюють пакети не тільки повітрям, а й інертними газами: аргоном чи криптоном, також гексафторидом сірки. Так, це дає ефект, але він значно менший, ніж при використанні низькоемісійної шибки. Окрім того, не усі технології заповнення міжшибкового простору газом дозволяють його там довго утримати. Років за п’ять у вас вже буде не аргоновий пакет, а із суміші повітря та цього газу. Тобто, якщо є зайві гроші, то можна купувати напомповане аргоном―криптоном вікно, але ефект від використання енергозберігаючого скла значно вищий.
На цьому, мабуть, можна було б поставити крапку, якби не один нюанс: нині на ринку Хмельниччини є склопакети нового покоління: одне скло енергозберігаюче, а інше сонцезахисне. Чому звертаємо увагу на саме цей тип? Бачите, які зараз в Україні погодні умови? Працюєте чи живете на «сонячному боці»? Якщо відверто, провести робочий день у кабінеті з південного боку ― неабияке випробування. Те саме стосується й кімнат оселі, які «дивляться» на сонце ― важко всидіти. Пакет із сонцезахисним склом практично виконувутиме функцію кондиціонера, зберігаючи комфортну температуру у приміщенні.
Отже, якщо ви вирішите встановлювати сучасне вікно, то краще обрати однопакетне з енергозберігаючою та сонцезахисною шибками. Тобто два в одному ― і для літа, і для зими.

Костянтин ЗВАРИЧ.

Залиште коментар

Також по темі

У Старокостянтинові впав військовий літак. Пілоти загинули

Сьогодні о 12.21 під час виконання навчального польоту