Податок на прибуток. Відображення штрафів, неустойки та пені

Податок на прибуток. Відображення штрафів, неустойки та пені
Унесення змін до Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року викликає багато запитань серед бухгалтерів. Одним із таких запитань є вплив суми штрафів, неустойки та пені на формування фінансового результату до оподаткування.Податок на прибуток. Відображення штрафів, неустойки та пені
Унесення змін до Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року викликає багато запитань серед бухгалтерів. Одним із таких запитань є вплив суми штрафів, неустойки та пені на формування фінансового результату до оподаткування.
Необхідно зазначити, що згідно п.1 ст.549 Господарського кодексу України, неустойка (штраф, пеня) – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов\’язання. У п.1 ст. 230 цього ж Кодексу зазначено, це штрафна (господарська) санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов\’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов\’язання.
Неустойка поділяється на два підвиди:
1) штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов\’язання;
2) пеня, що розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов\’язання, за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, штрафна санкція виникає у випадках:
– порушення договірного зобов’язання, якщо у договорі чітко прописана така ситуація;
– порушення норм чинного законодавства (несвоєчасна сплата податків та платежів тощо).
В інших випадках штрафна санкція не може мати місце в бухгалтерському обліку підприємства.
У 2015 році об\’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі ПСБО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі МСФЗ), на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III \”Податок на прибуток підприємств\” Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розділом III \”Податок на прибуток підприємств\” ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за штрафами, пенею, неустойкою.
Тепер розглянемо формування фінансового результату у бухгалтерському обліку. У ПСБО 17 «Податок на прибуток» зазначено, що обліковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період. Згідно з п.20 ПСБО 16 «Витрати» штрафи, пеня, неустойка включаються до складу інших операційних витрат, тобто фінансовий результат до оподаткування формується за участю таких витрат.
Державною фіскальною службою України у листі від 05.10.2015 р. N 21051/6/99-99-19-02-02-15 викладено аналогічну позицію.
Підсумовуючи зазначене, можна зробити висновок, що штрафи, пеня, неустойка включаються у бухгалтерському обліку до інших операційних витрат, а, отже, зменшують прибуток до оподаткуванні. Але потрібно звернути увагу на наявність правильно оформлених первинних документів таких як:
– договір, дотримання договірних умов, правильне формулювання термінів виникнення штрафних санкцій, які повинні відповідати вимогам законодавства;
– претензія, у випадках, передбачених законодавством, такий документ повинен бути;
– повідомлення-рішення про стягнення податкового боргу тощо.
Якщо в судовому порядку оскаржуються неустойка, штрафи та пеня, то виникає запитання чи буде оскаржувана сума витратами у бухгалтерському обліку чи ні?
ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначає термін «зобов\’язання» як заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. У цьому ПСБО також зазначено, що підприємство зобов’язане запобігати заниженню оцінки зобов\’язань та витрат. Отже, якщо підприємство порушило договірні зобов\’язання і це може призвести до санкцій з боку кредитора, то у бухгалтерському обліку потрібно відобразити зобов\’язання, нарахувавши забезпечення майбутніх платежів у розмірі, передбаченому договором. Бухгалтерський запис при цьому буде Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» Кт 474 «Забезпечення інших витрат і платежів».
На субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» ведуть облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів. Навіть якщо ми не хочемо визнавати санкції, то все одно зобов\’язані це зробити, бо на це підприємство погоджувалося ще при укладанні договору. Інша справа, коли санкції виставляють, але умовами договору передбачено інший вид чи інший розмір санкцій або фактично не відбулась подія, після якої настає відповідальність.
У свою чергу, кредитор на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» буде обліковувати розрахунки за претензіями, які він виставляє, у тому числі за пред\’явленими та визнаними штрафами, пенею, неустойками. А якщо при порушенні договірних зобов\’язань кредитор не виставляє претензій, не вимагає сплатити санкції, то чи потрібно нараховувати забезпечення? Звичайно, потрібно, бо такі претензії можуть бути виставлені у майбутньому протягом строку позовної давності, отже, і забезпечення також має обліковуватися протягом цього ж строку.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов\’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов\’язання мало бути виконано (ст.232 ГКУ).
Як визначено ст.253 ЦКУ, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов\’язано його початок.
З огляду на це, початком строку для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов\’язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Згідно зі ст.258 ЦКУ до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Після закінчення строку позовної давності облік санкцій у бухгалтерському обліку може здійснюватись за двома варіантами.
А) Нараховуються доходи, які згідно з п.5 ПСБО 15 «Дохід» визнаються під час збільшення активу або зменшення зобов\’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
На рахунку 71 «Інший операційний дохід» згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 відображають суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; інші доходи від операційної діяльності. Використовуючи цей варіант згідно Інструкції запропонована така кореспонденцієя рахунків: Дт 47 Кт 71. При цьому доречно використовувати субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» чи 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Б) Сторнуємо витрати. Згідно з п.18 ПСБО 11 «Зобов’язання” залишок забезпечення потрібно переглядати на кожну дату балансу та, у разі потреби, збільшувати його чи зменшувати. І якщо ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов\’язань немає, то сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
У бухгалтерському обліку зменшення витрат чи збільшення доходів на фінансовий результат не вплине, тобто будь-який із обраних варіантів дасть однаковий результат.

Більш детально за тел. 067 8620818
Драч Світлана Василівна, аудитор, к.е.н.

Залишити відповідь