Подружжя Смолоусів зі Славути понад півстоліття пропрацювало на педагогічній нивіМикола та Галина Смолоуси майже 60 років разом. Вони пронесли крізь життя любов і повагу одне до одного, а також зробили багато добра іншим. Адже усе життя присвятили нелегкій вчительській праці і виховали не одне покоління сумлінних та працьовитих учнів. І досі вдячні вихованці, вже дорослі і поважні, приходять навідати своїх вчителів.Микола та Галина Смолоуси майже 60 років разом. Вони пронесли крізь життя любов і повагу одне до одного, а також зробили багато добра іншим. Адже усе життя присвятили нелегкій вчительській праці і виховали не одне покоління сумлінних та працьовитих учнів. І досі вдячні вихованці, вже дорослі і поважні, приходять навідати своїх вчителів.

“Багато серед наших учнів розумних і талановитих, обіймають високі посади. Наприклад, один — директор школи, інший — професор у Києві”, – нахваляє своїх вихованців Микола Купріянович.

Він працював і вчителем початкових класів, й інспектором шкіл, викладав біологію, хімію, виробниче навчання. Тривалий час був директором — спочатку у селі Піддубці Славутського району, а потім у Славуті. Його дружина — вчитель російської мови та літератури.

“У школі навіть електрики не було”

“Миколу діти дуже любили, особливо першачки. Він завжди міг знайти з ними спільну мову, потоваришувати. Невисокого зросту, швидкий і жвавий, він викликав у дітей симпатію”, – з любов’ю розповідає Галина Антонівна про свого чоловіка.

На запитання: “який секрет порозуміння з дітьми”, Микола Купріянович скромно відповідає: “Треба бути чесним. А ще — працювати з ними на рівних”. І згадує, як садили з дітьми вишні біля школи, як прибирали подвір’я…

“Після війни школу не дуже любили, треба було корів пасти, в колгоспі працювати, коли там вчитися! Пам’ятаю, як пішки ходила у сусідні села, розпитувала батьків, чому діти не ходять на уроки, закликала їх проявити свідомість”, – розповідає Галина Антонівна.

Справжнім випробуванням стало призначення молодого Миколи Смолоуса директором Піддубненської школи — у глухому селі на кордоні з Рівненською областю, де навіть електрики не було на той час, і автобус не ходив. Подружжя пропрацювало у Піддубцях понад 10 років, там їх і зараз добре пам’ятають. Адже і голова сільради, і керівник колгоспу, і директор школи, і бібліотекар — усі учні Смолоусів.

Молодий директор “вибив” електростанцію для школи, яка заодно освітлювала медпункт та контору, відкрив вечірню школу, щоб не лише діти, а й дорослі могли навчатися грамоті. А ще купив і поставив у школі небачене диво — телевізор, до якого діти ввечері збігалися. Школу відремонтувати, обклали цеглою, перекрили дах. З появою електрики навчальний заклад, а заразом і все село, почали активно розвиватися.

Торік школа у Піддубцях святкувала 75-річчя, Микола Купріянович був присутній на урочистостях. Однак, сумна тенденція, притаманна сучасним сільським школам, проявилася і тут: якщо за часів його директорства навчалося 380 учнів, зараз — 57.

Зарядка і лікарські трави

У такому поважному віці (Миколі Купріяновичу — 84 роки, а Галині Антонівні — 85), подружжя веде досить активний спосіб життя. Щодня роблять зарядку, ходять на прогулянки і різноманітні заходи у будинок культури. Зовсім недавно вони разом з групою однодумців з травня по листопад займалися бігом та купалися у річці.

Микола Смолоус досі має ще одне пізнавальне та корисне захоплення: збирає лікарські трави, на яких добре розуміється, як біолог.

“Як йду гуляти в ліс (навколо Славути лісів чимало — прим. авт.) ніколи без трав не повертаюся. Ми їх сушимо і п’ємо, особливо любимо звіробій, чистотіл, липу”, – розповідає Микола Купріянович.

Він не лише збирає рослини, а й робить їх науковий опис: має велику саморобну книжку, куди вніс уже понад 650 видів рослин.

“Тут є назва, хімічний склад, лікарські властивості, а також рецепти та способи застосування, – розповідає він, гортаючи фоліант. – Комусь дістанеться корисна річ після мене”.

Наостанок додає, усміхаючись: “Якщо зміг дожити до 84 років, значить правильно жив”.

За матеріалами: медіа-корпорації “Є”

Залиште коментар

Також по темі

Шахраї, назвавшись податківцями, вимагали у бізнесменів гроші

За інформацією відділу з питань запобігання та виявлення