Історія з шкільним автобусом для дівчат з села Манилівка потрапила на ICTV

За інформацією “Надзвичайних новин”, у селі Манилівка, що на Хмельниччині, живуть двоє дівчаток, які мріють про шкільний автобус, що возитиме їх до школи.

Мирослава та Софія Деліта майже кожного дня проходять 8 км по дорозі до траси на рейсовий автобус.

Раніше дівчата навчались у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступеня, що у Хмельницькому районі . Та через жахливі умови навчання мама учениць перевела їх до Чорноострівського НВК. Валентина Деліта минулого року перевела старшу доньку, так як дівчинка хоче навчатись на перекладача, бо у тій школі іноземну мову взагалі не викладають. Вже цьогоріч перевели і молодшу.

“Я просила директора НВК продовжити маршрут до села Манилівка. На щастя, очільник навчального закладу пішов нам на зустріч. Але цьогоріч знову виникла проблема з перевезенням. Ще у вересні дівчат возили за старим маршрутом. Пізніше новий голова селищної ради ввійшов у свої повноваження, і мені відмовив у подальшому перевезенні,” – зазначає мама учениць.

Сам голова запевняє, що не бачить різниці між Миколаївською та Чорноострівською школами, тому заново змінювати маршрут не збирається. “Чому ми маємо возити дітей? Хай це робить матір дітей.”

У  Миколаївській школі дівчата не отримували тих знань, яких вони мали б отримувати належним чином. “Англійську і фізику в нас взагалі не викладають. Математику навчає людина, яка насправді психолог. А учителька з української сидить в учительській і просто п’є каву, а матеріал ми маємо вивчати самостійно вдома. Оцінки по тих предметах, які в нас не викладались ставлять автоматоматично, дивлячись на оцінки з інших предметів,” – стверджує Мирослава.

Окрім уроків, дівчатка запам’ятали як у школі проводили поминки посторонні особи. У школі таке зустрічається не вперше. Учні школи лякаються заплаканих людей у чорному, які тиняються по приміщенню. Парти забирають до спортзали, щоб накрити столи. Тому учні вимушені сидіти разом по троє, або навіть вчетверо в класах.

“Моя колишня учителька – певча у церкві. Вона часто відпрошувалась з уроків на похорони. Бувало таке, що йшла з уроку, не дивлячись на те, що має ще два уроки,” – розказує Софійка.

 

Згодом, журналісти “Надзвичайних новин” поїхали до школи, де навчались дівчата. Слова Мирослави та Софії підтвердились – у спортзалі регулярно справляють поминки, немає достаньої частини персоналу, і класи без половини кількості парт.

Директор школи каже, що немає кому викладати, бо ті, хто добираються автобусами з інших районів до школи жалкуються на дорогу вартість квитка. Зізнається, що дійсно у школі проводять поминки, так як це єдине місце. Діти до такого звикли, тому це не так для них погано. ” Таке було два рази, і то – в позаурочний час. А те що писали в прокуратуру, начебто забираю парти з класів, і зриваю уроки – для мене це дивно”, – стверджує керівник закладу.

Директор каже про одне, а учні і вчителі – про інше. Як виявилось, за рік поминальні обіди справляли тричі, один з них – за вже бувшу вчительку цієї школи. Маленькі учні розказали, що вчителі залишали їх самих у класі тихенько посидіти, і парти дійсно забирали з класів.

 

Валентина зверталась у вищі інстанції, проте все марно. Дівчатка також допомагали мамі, вони писали листа до Кабміну та навіть до Президента України. Мирослава у своєму листі до чиновників сподівається на їхню небайдужість та на допомогу їй стати в майбутньому перекладачем. “Я більше цього не могла терпіти, тому написала до Департаменту Освіти в Хмельницькій області та до Міністерства освіти і науки України. У листі я висвітлила свої найголовніші проблеми”.

У Хмельницькому чиновники підтримують слова дітей. Кажуть, що учениць таки возитимуть до Чорногоострівського НВК. Додають, що селищний голова може допомогти у цьому, але свідомо закриває на це очі. Горе-школу хотіли давно реогранізувати, причому неодноразово. Підкреслюють, що ситуація, яка виникла є критичною, тому займуться цим питанням особисто.

Поки ці проблеми вирішуються, Мирослава та Софія так і ходять по 8 км до траси на рейсовий автобус. Хочуть на Новий рік попросити святого Миколая щоб їх нарешті шкільний автобус возив до школи.

Залишити відповідь