Всі ми звикли до того, що депутати забувають про нас і свої обіцянки відразу після виборів.
Всі ми звикли до того, що депутати забувають про нас і свої обіцянки відразу після виборів.
Як тільки дістануться до високих київських крісел, то електорат перестає їх цікавити. На цьому тлі напрочуд приємно вражає людське ставлення до своїх виборців народного депутата Романа Мацоли. Він не дає нам забути про себе. Весь час у районній та обласній пресі пишуть про його благодійні акції.
Довелося і мені відчути його допомогу. Спочатку був виділений автобус для поїздки в Київ до Володимирського собору, де перебувала чудотворна ікона Богородиці. Багато вірян Свято-Троїцької церкви КП мали можливість поїхати та поклонитись її святому лику. За це ми безмежно вдячні нашому депутату.
А на відзначення виводу військ з Афганістану (це наше свято \”зі сльозами на очах\”) всі вдови та батьки загиблих \”афганців\” одержали дуже гарні продуктові набори. Звичайно, справа не у вартості гостинця (хоч вона немала), а в тому, що нас пам\’ятають, і це найважливіше. Велика подяка від усієї спілки воїнів Афганістану та локальних війн за моральну і матеріальну підтримку. Дай, Боже, здоров\’я Вам, пане Романе, та довгих років життя.
Зрозуміло, що всім допомогти депутат не може. У важкий час живемо і багато потреб у людей, але в міру своїх можливостей він робить дуже багато. В приймальні депутата мені розповіли, що надають безоплатні юридичні та соціальні консультації, допамагають матеріально нужденним, цікавляться проблемами міста та району, ведуть роз\’яснювальну роботу.
Звичайно, ми не повинні з розкритим ротом чекати, що хтось щось кине. Кожен на своєму місці має робити все, щоб змінилась на краще країна. Адже не приїде до нас Порошенко чи Меркель з Обамою, щоб прибрати наші смітники, які ми влаштовуємо, де забажаємо, чи почистити наші водойми. І багато чого іншого ми можемо зробити самі, на місці, своїми силами. Потрібно будувати Європу тут, у своїй країні і власними руками, а не чекати допомоги від когось. Ми можемо дуже багато, ми не ледачий, а сильний і мудрий народ. Нами захоплюється весь світ. Так, зараз війна в країні. Але дасть Бог, вона скоро закінчиться. А в тому, що ми переможемо, не можна і сумніватися, бо правда на нашому боці. І хто прийшов на нашу землю з мечем, від меча і загине. Нам потрібно вірити в краще і старатися хоч щось зробити для покращення або, принаймні, не завжати тим, хто щось робить.
Любов Липницька
Полонська районна газета \”Новий шлях\”
