Сергій Лабазюк: "Запровадження двох реєстрів призвело до колапсу з адмініструванням ПДВ"
Попри те, що перший квартал 2016 року вже минув, аграрії досить не впевнені, що діючі на сьогодні правила гри є остаточними.Сергій Лабазюк: "Запровадження двох реєстрів призвело до колапсу з адмініструванням ПДВ"
Попри те, що перший квартал 2016 року вже минув, аграрії досить не впевнені, що діючі на сьогодні правила гри є остаточними. В парламенті постійно пропонуються нові зміни до регулярних та податкових законів, а самі аграрії ще сподіваються повернути минулорічні податкові норми.

Agravery.com вирішив поставити деякі питання народному депутату Сергію Лабазюку, який брав участь у розробці більшості законопроектів, що стосуються аграрного сектора. На його думку, основні перешкоди зараз:

– Сьогодні дуже гостро стоїть питання відшкодування ПДВ. Результатом є такі втрати агросектору України, зокрема втрати у розмірі 19 млрд.грн., падіння виробництва галузі на 20%, втрата інвестиційної привабливості агросектору, зростання цін на сільськогосподарські товари і продукти харчування, що виробляються для потреб внутрішнього ринку.

Крім цього, для прикладу, за статистичними даними аграрних асоціацій за 2014 рік рентабельність аграрного виробництва у твердій валюті склала близько 0%, у той час як дані Держкомстату в гривні вказують на 25,8 % рентабельність. Причина такої розбіжності в тому, що аграрні підприємства зазнали основну частину витрат, на початку року, а доходи отримали в кінці, коли курс долара істотно виріс.

Також запровадження двох реєстрів призвело до абсолютного колапсу з адмініструванням ПДВ, оскільки Фіскальна служба не надала жодних роз’яснень, як це має працювати.

– Як ви вважаєте, чи будуть відмінені чи пом\’якшені податкові зміни, прийняті наприкінці минулого року? Які настрої в комітеті?

– Всі фермери сьогодні чекають податкових змін. Подивіться на чисельні страйки біля будівлі ВР. На нашому профільному аграрному комітеті більшість членів Комітету виступають за відновлення спецрежиму ПДВ. Крім цього, профільний Податковий Комітет теж підтримав проект 3851-1 щодо відновлення відшкодування ПДВ, хоча для багатьох представників комітету важко було піти на такі дії через політичний тиск, оскільки це вимоги МВФ і Мінфін та КМУ категорично проти таких змін.

Вже пройшло багато зустрічей-робочих груп та нарад з керівництвом ВР, представниками Мінфіну, однак, на сьогодні питання ще не дійшло до сесійної зали. Сподіваюсь на діалог та підтримку від всіх політичних сил проекту 3851-1.

– На початку травня починають діяти нові норми утилізації відходів тваринницьких комплексів. Як ви вважаєте, чи вдасться їх спростити/відмінити до початку дій?

– Нові норми утилізації відходів є дуже серйозними для всього тваринницького комплесу, оскільки зобов’язують проводити їх обов’язкову стерилізацію під тиском. Впевнений, що такий спосіб поводження, за відсутності встановленого ризику поширення будь-яких інфекційних хвороб, є не тільки енерго- та ресурсозатратним, але й недоцільним, оскільки при обробленні шляхом стерилізації під тиском, наприклад, гною, гинуть не тільки збудники інфекційних хвороб, але й корисні мікроорганізми, втрачаються поживні елементи.

Для подолання всіх цих проблем мною разом із колегами по комітету було внесено проект Закону 2150 а \”Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною\” (щодо узгодження його положень у сфері поводження з продуктами тваринного походження, що належать до категорії ІІ, з вимогами законодавства ЄС), який прийнятий у І читанні, повністю доопрацьований до ІІ читання і погоджений Юридичним управлінням ВР без зауважень. Сподіваємось на його найскоріше прийняття на цій квітневій сесії парламенту.

– Наскільки ці норми ускладнюють життя аграріїв. Чому, як та кого саме?

– Якщо 9 травня набуде чинності нова редакція Закону “Про побічні пробукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною\”, то за таких обставин з одного боку вітчизняні суб’єкти господарювання будуть вимушені нести значні додаткові, нічим не обгрунтовані витрати, з іншого – значно ускладниться вирішення важливого для нашої держави питання підвищення продуктивності та родючості грунтів, що негативно позначиться на подальшому розвитку та конкурентоспроможності сільського господарства України.

Наприклад, щоб утилізувати 100 тонн гною (об’єм відходів від 1200 свиноматок на добу), потрібно витратити 10-15 тис. гривень, а на великих свинокомплексах суми на утилізацію вимірюються мільйонами гривень. На сьогодні жодна українська ферма не оснащена установками для стерилізації, оскільки є досить затратною.

– Протягом минулого року парламентом було прийнято чимало регуляторних актів, які регулювали діяльність АПК. Які з них, на вашу думку, насправді зменшили адміністративний вплив на аграріїв?

– Переконаний, що великою перемогою для аграріїв було прийняття Проекту Закону №2558а про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі, який вносить зміни в цілу низку законодавчих актів, зокрема, Закони України Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про карантин рослин», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про ліцензування видів господарської діяльності», Кодекс України про надра, «Про пестициди і агрохімікати» та інші.

Таким чином, було скасовано 22 дозвільні процедури щодо здійснення господарської діяльності.

На сьогодні вже можна стверджувати, що цей закон знищив бюрократичні дозвільні процедури та процедури здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру для суб’єктів малого і середнього підприємництва, які створювали штучні перепони для розвитку бізнесу. Скасування цих дозвільних процедур значно спростило вихід суб’єктів господарювання на ринок.

– А які з неприйнятих могли б це зробити? Чому, на вашу думку, вони не були прийняті та чи можуть бути прийняті в майбутньому?

Серед неприйнятих у минулому році хочу виділити такі проекти:

– проект Закону №2003 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відшкодування ПДВ при експорті сільгосппродукції), яким пропонується відновлення відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції у обсягах фактично плачених до державного бюджету;
– проект Закону №2173а-1 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість. Положення цього проекту спрямовані на справляння податку на додану вартість, зокрема у сфері спрощення реєстрації платника податку, формування податкового кредиту та складання податкових накладних;
– проект Закону №2284a про внесення змін до Закону України \”Про ліцензування видів господарської діяльності\” (щодо виробництва ветеринарної продукції та ліцензування діяльності з особливо небезпечними хімічними речовинами), яким пропонується спростити для суб’єктів господарювання умови здійснення їх діяльності в сфері ліцензування ветеринарних препаратів при їх розробці, виробництві, обігу;
– проект Закону №3745 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції у сфері земельних відносин, який є на сьогодні надважливим, оскільки ним пропонується, зокрема:

– скасувати інститут державної експертизи землевпорядної документації;
– оптимізувати вимоги до розробників документації із землеустрою;
– скасувати інститут державного нагляду у сфері землеустрою;
– підвищити розмір втрат сільськогосподарського виробництва у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення особливо цінних земель.

Як представник Аграрного комітету я впевнений, що ці проекти в найближчий час попадуть до сесійної зали, оскільки спільна робота в комітеті з депутатами-членами Комітету дуже тісна і на практиці дає свій результат.

– Під впливом чого ви почали займатися законопроектом про спецдозволи на водокористування?

– Все дуже просто – до мене, як до представника Аграрного комітету звертаються аграрії та підприємці із своїми проблемами, які потрібно законодавчо вирішити. Серед таких проблем на той час було питання спецдозволу на водокористування.Також я тісно співпрацюю з представниками аграрних асоціацій, які також наголошували на гостроті порушеного питання.

– Яке його значення для АПК і, як ви вважаєте, наскільки прийняття його поліпшило становище агрокомпаній, яких цей дозвіл стосувався?

– Його прийняття є дуже важливим для АПК.

По-перше, для здійснення одного виду діяльності – видобування підземних вод – раніше необхідно було отримати 2 дозволи – дозвіл на спеціальне водокористування та спеціальний дозвіл на користування надрами, що вже саме по собі суперечило спрощеній дозвільній практиці. І тут потрібно розібратись, що дозвіл на спецводокористування оформлювали всі, хто використовує воду, як із свердловин, так і з каналів, рік, озер та коштує це 12 тис.грн. (виготовляється протягом місяця). Однак, виготовлення спецдозволу на користування надрами, який вимагали у с/г виробників коштує більше 300 тис.грн., а його термін виготовлення передбачити просто неможливо через корупційні схеми.

По-друге, Державна екологічна інспекція під час проведення перевірок підприємств лише констатувала наявність дозволу на спеціальне водокористування, зобов’язуючи отримати дозвіл на користування надрами. При цьому встановлювала факт самовільного використання підземних вод та накладала штрафні санкції, які значно впливали на роботу сільськогосподарських підприємств.

Якщо подивитись на європейську практику, то більшості держав ЄС, окрім того, що там встановлені чіткі і прозорі процедури отримання дозволів, таке регулювання здійснюється в рамках одної процедури або отримання лише дозволу на водокористування (Польща, Нідерланди, Великобританія) або ж отримання дозволу на користування надрами (Латвія, Чехія). І ми маємо йти аналогічним шляхом.

Таким чином, всі ці корупційні схеми перестали працювати і бізнес зітхнув з полегшенням.

– Як ви вважаєте, по яких напрямках має йти дерегуляція найближчим часом?

Впевнений, що зроблена робота на шляху подолання бюрократичних процедур в АПК лише розпочата і сьогодні на часі “земельна дерегуляція”.