Якби цей відгук писався рік тому, він був би позитивнішим. Ще б пак, купа речей та взуття у мене куплені саме у «Єврошопі». Відвідувати цей магазин у багатьох, не лише у мене, стало приємною традицією. Особливо, якщо ви можете дозволити собі похід у відділ з фіксованими цінами. Бо у секторі «на вагу» у день завозу (це субота) – пекло. Пекельний натовп, пекельні черги біля каси та пекельна жадібність.
Якось так сталося, що люди стали недовірливо ставитися до нашого речового ринку. Взимку – холодно. Влітку – спекотно. Примірити проблематично. Про склад тканин на етикетках брешуть. Одягу, хоч і багато, але він якийсь одноманітний. Коли йдеш рядами, звідусіль на тебе курять, чхають і харкають. Словом, неприємно, панове. Та ще й рівень доходів впав. От і кинулися краяни у секонд-хенди. Спочатку це здавалося справжнім порятунком. А потімсеконди, вірніше їхні господарі, мабуть, запишалися.
Якби цей відгук писався рік тому, він був би позитивнішим. Ще б пак, купа речей та взуття у мене куплені саме у «Єврошопі». Відвідувати цей магазин у багатьох, не лише у мене, стало приємною традицією. Особливо, якщо ви можете дозволити собі похід у відділ з фіксованими цінами. Бо у секторі «на вагу» у день завозу (це субота) – пекло. Пекельний натовп, пекельні черги біля каси та пекельна жадібність. Звісно, не від гарного життя. Але винести це божевілля складно. Штовхаються, ставлять синці, навіть видирають волосся. Першими у магазин залітають перекупщики. Гребуть з поличок все підряд у мішки, не розглядаючи і тим паче не міряючи. Вже потім мотлох відкладають. Головне – випередити інших відвідувачів. Штовханина, але у менших масштабах, триває і у неділю. Водночас, чим далі від дня завозу, тим менша вірогідність натрапити на якусь достойну річ. У четвер в цьому секторі взагалі майже порожньо, риються у шмотках хіба що пенсіонери.
У секторі с фіксованими цінами, звісно, приємніше. Але й дорожче. Ціни на деякі речі настільки захмарні, що одразу виникає питання – а з якого це дива? Всі ж знають: навіть якщо одяг у стоці новий, то це ті речі, від яких закордоном просто відмовилися. Бо вийшло з моди, бо не продали. А у нас «піплзхаває». До речі, я дійшла висновку: варто магазину заслужити собі більш-менш пристойну репутацію – і йому прощають далі усе. Неякісний товар, завищені ціни, не зовсім вдало організовану роботу. От такі у нас люди довірливі!
Ну, так от у секторі з фіксованими цінами часто відбуваються акції. Про це магазин повідомляє своїм клієнтам за допомогою СМСок. Бувають, класні варіанти: 1+1=3, або, припустимо 30% знижки на всі або майже всі товари. Важливе слово «майже». Дійсно вдалі моделі з гарних тканин тут майже ніколи не можна придбати дешево. Дивує своєю космічною вартістю і взуття. Зокрема, і дитяче. Весняні туфельки більше як за тисячу гривень? Та ну вас! Та й одяг для малят теж недешевий. Святкова дівчача сукня за 700 гривень? Ви реально впевнені, що пересічні українці можуть собі це дозволити?
Бува, можна посеред сезону купити щось пристойне із взуття. От я, наприклад, влітку придбала якісні босоніжки німецького бренду«JennyByAr», а восени чоботи від відомої англійської марки «Clarks». Виготовлені, вони були, щоправда, у В’єтнамі. Але все одно чудові. Разом з тим, чимало випадків, коли взуття починає розлазитися просто на очах. Так сталося із кросівками сина. Так, вони були недорогі. Але це ж не означає, що мають моментально перетворитися на мотлох.
Втім, чи найбільше розчарування викликала доньчина куртка. Купували ми її новою і покладали великі надії. Її вартість без скидки – більше 800 гривень. Річ сподобалася, оскільки була немарка, виглядала стильно, утеплювач – пух, зручний капюшон та комір. Цей одяг почав розчаровувати десь за місяць. А до кінця зими куртка перетворилася на лахміття. Фарба із тканини облізла, а навколо ґудзиків і на краях рукавів матеріал взагалі полопався. Березень ще холодний, а наше зимове вбрання одягати просто соромно. Якби річ коштувала гривень 200, я би, напевно, і не обурювалася. Але ціна ближче до 1000 гривень вже зобов’язує.
Звісно, у «»Єврошопі» є й плюси. Це і чистота, і столик для дітей з розмальовками, і таблички з написом про вид одягу, і можливість мати дисконтні картки на 8 або 15 відсотків,і доволі ввічливий персонал.На відміну від того ж «Каламбуру», де у тамтешніх продавців завжди таке обличчя, неначе вони цілий день харчувалися лимонами. Так от у «Єврошопі» у цьому сенсі набагато приємніше. Хоча одного разу персонал вже ж перестарався. Не буду приховувати: я прийшла сюди фотографувати. Не шпіонити, не робити дрібні пакості, не працювати на конкурентів, а фіксувати побачене заради об’єктивності. І ось який діалог відбувся з одним з консультантів.
– З якою метою ви фотографуєте?
– Щоб закарбувати це у пам’яті.
– А ви знаєте, що фотозйомка тут заборонена? Там навіть при вході є табличка.
– Тоді скажіть мені, будь ласка, який саме нормативно-правовий документ забороняє тут знімати?
У відповідь тиша. За декілька секунд знову питання.
– І все ж з якою метою ви фотографуєте?
– Щоб написати про цей магазин відгук, – не витримую я.
У цей час навколо мене починається жвавий рух консультантів. Одні стоять поруч, прискіпливо на мене позираючи, інші- щось стурбовано передають рацією, нагороджуючи мене гнівливими поглядами. Прямо справжнє збурення!
Спускаюся сходами вниз і таки дійсно бачу на стіні табличку із знаками заборони: розпивати спиртні напої, курити, їздити на роликах, їсти морозиво та фотографувати тут – зась. З приводу останньої заборони мені би хотілося звернутися до власників. Отож, шановні господарі: магазин – це не ваша приватна спальня, а публічне місце, де так само, як і у інших місцях, діє Конституція – всім законам закон. Згідно із 34-юю статтею: будь-який громадянин України має право на збір, зберігання, використання та поширювання інформації усно, письмово чи в інший спосіб на свій вибір.
А у нас споживач – безправний і без’язикий. Чи не час це припиняти? А власнику «Єврошопу» від мене маленька порада: не фотографів треба боятися, а розгніваних споживачів. Не зупиняйтеся, вдосконалюйтеся, поважайте покупців і все у вас буде гаразд!
Чи прийду у «Єврошоп» знов? Так, прийду. Щоправда, дивитимуся на речі уважніше. Чого і всім бажаю!
