Сім “ні” та сім “так” паризької зустрічі
Щодо окремих підсумків Саміту в Нормандському форматі у Парижі 2 жовтня 2015 року.Сім “ні” та сім “так” паризької зустрічі
Щодо окремих підсумків Саміту в Нормандському форматі у Парижі 2 жовтня 2015 року.
Уже 6 жовтня 2015 року у Мінську відбудеться чергова зустріч Тристоронньої контактної групи і її чотирьох робочих підгруп.
Ці дискусії відбудуться після паризької зустрічі на найвищому рівні, під час якої лідери України, Франції, Німеччини чітко вказали президенту РФ – Мінські угоди є обов’язковими для виконання усіма підписантами, у тому числі й для Росії. І вона повинна використати весь свій безумовний вплив на підконтрольних їй бойовиків для повного виконання ними всіх без виключення пунктів Угод.
Примітне, що найактивніше з критикою паризької зустрічі виступили не експерти-міжнародники чи дипломати – а в першу чергу ті публічні особи українського політикуму,які спеціалізуються на тезах про силове вирішення конфлікту. Пишномовні роздуми про наступ зазвичай лунають зі смачних київських ресторанів чи затишних офісів у центрі столиці, при цьому заявники не готові платити жодною позицією власного ситого комфорту за агресивно рекламований ними наступ, бажаючи продовжувати війну ціною чужих життів.
Переговори у Нормандському форматі в Парижі 2 жовтня стали продовженням серпневої зустрічі в Берліні, де надзвичайними дипломатичними зусиллями вдалося домовитися про дотримання режиму припинення вогню.
Вже місяць на Донбасі не стріляють. А це означає – десятки й сотні збережених життів. Так, ми і сьогодні несемо втрати… Але не бойові. Ключовим викликом стають міни й розтяжки, робота диверсійних груп. І, до речі, питання розмінування тепер так само стають в центрі уваги всіх міжнародних зустрічей.
Паризька зустріч стала продовженням успіху української дипломатії на ювілейній 70 сесії Генеральної асамблеї ООН. Блідий виступ Путіна в Нью-Йорку яскраво демонстрував, що йому не вдалося перебити українське питання “русской осенью” у Сирії. Вперше РФ не мала підтримки в залі Генасамблеї ООН.
Натомість, ми стали свідками формування потужної проукраїнської коаліції.
Президент Франції Франсуа Олланд виступив з ініціативою необхідності реформи роботи Ради безпеки ООН в питанні застосування вето. Президент України з трибуни Генасамблеї ООН навів беззаперечні факти російської агресії РФ проти України і так само закликав посилити відповідальність країни-агресора за невиконання Мінських угод, в тому числі й через реформу роботи Радбезу і неприпустимість використовувати право вето як ліцензію РФ на вбивство мирних громадян України.
Найголовніше, що логіка всіх зусиль української влади і дипломатії направлена на те, щоб Мінські угоди були виконані усіма сторонами в повній мірі.
Немає ніяких Паризьких чи Берлінських угод. Не існує ніякого плану Мореля. Є виключно Мінський мирний план, виконання якого допоможе повернути Україну на Донбас.
Повернення Донбасу – це тільки перший етап відновлення в повній мірі територіальної цілісності України. Після Донбасу ми повинні повернути Крим. Але це все – етапи довгого і складного шляху, на якому нам потрібна єдність і мудрість, максимум дипломатичних зусиль і мінімум політиканства.
Сім “ні” та сім “так” паризької зустрічі
А тепер безпосередньо про Паризьку зустріч.
Українській делегації вдалося зірвати прагнення Росії забезпечити виконання Мінських домовленостей за рахунок інтересів України. Водночас було створено умови для недопущення перетворення ситуації на Донбасі у заморожений конфлікт.
У Москві розраховували шляхом погроз та підняття ставок примусити нашу державу здійснити низку небезпечних кроків. Тому ми відстояли сім НІ з таких питань:
1. Переглянути зміни до Конституції у частині децентралізації з урахуванням вимог бойовиків, продиктованих Москвою і спрямованих на послаблення нашої держави.
2. Прийняти новий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей і забезпечити набуття ним чинності – до обрання легітимних представників регіону.
3. Ухвалити новий спеціальний закон про місцеві вибори на тимчасово окупованій частині Донбасу, який би ґрунтувався на пропозиціях, що суперечать українському законодавству та міжнародним стандартам і створюють лазівки для легітимізації терористів та сепаратистів.
4. Прийняти новий закон про амністію.
5. Налагодити прямий діалог зі злочинцями, які вже півтора роки тероризують населення Донбасу.
6. Погодитися на проведення бойовиками фейкових виборів і визнати їх результати.
7. Відмовитися від санкційного режиму проти держави-агресора.
Завдяки аргументованій та жорсткій позиції за підтримки наших французьких та німецьких партнерів ми відкинули спроби тиску та відстояли інтереси українського Донбасу. Натомість, нам вдалося досягти низку важливих домовленостей. А тональність переговорів та настрій їх учасників дозволяє висловити обережні сподівання на позитивний сценарій.
Ми заручилися запевненнями, що:
1. Розпочинається відведення танків, гармат до 100 мм та мінометів до 120 мм.
У ніч з 2 на 3 жовтня цей процес було запущено. Він триватиме 41 день і проходитиме у два етапи. Чітко визначено процедури моніторингу та верифікації, які здійснюватимуться Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ. Такі самі процедури мають застосовуватися й у контексті важкого озброєння великих калібрів, яке було відведено раніше, але частина якого досі маневрує степами Донбасу.
2. ОБСЄ нарешті отримає повний та безперешкодний доступ до усіх окупованих районів Донбасу, у тому числі ділянки українсько-російського кордону, яка наразі не контролюються Україною.
Крім того, мандат Місії буде розширено, а чисельність – збільшено. Домовлено про заборону використання засобів радіоелектронної боротьби по відношенню до безпілотних летальних апаратів (БПЛА), які використовуються СММ ОБСЄ. Місія ОБСЄ активно залучатиметься до розмінування територій, які знаходяться у зоні конфлікту, французька та німецька сторони будуть сприяти цьому процесу.
3. Почнеться довгоочікуване виведення іноземних збройних формувань, найманців, важкого озброєння та військової техніки з Донбасу, як це передбачається усіма трьома Мінськими документами.
Ця територія повинна бути очищена від зброї та озброєних осіб. Це одна з важливих передумов того, що місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей будуть вільними і демократичними.
4. Позачергові місцеві вибори на Донбасі відбудуться виключно на основі законодавства України та стандартів ОБСЄ під моніторингом ОБСЄ/БДІПЛ.
5. Обговорення особливостей проведення цих виборів буде відбуватися у рамках Тристоронньої контактної групи.
Такі особливості, безперечно, є. Достатньо згадати питання внутрішньо переміщених осіб, яким потрібно дати можливість як голосувати, так і висуватися. Слід забезпечити активну участь українських ЗМІ та політичних партій у виборчому процесі.
Ці та інші аспекти виборів вимагають прийняття окремого закону. Основу такому закону становитиме чинне законодавство України.
6. Діяльність міжнародних гуманітарних організацій на окупованій частині Донбасу буде відновлено.
Зокрема, Міжнародний комітет Червоного Хреста отримає можливість безперешкодно доставляти гуманітарну допомогу людям, які цього дуже потребують, відвідувати наших героїв у полоні бойовиків, а також шукати безвісті зниклих. Крім того, будуть зняті перешкоди для роботи міжнародним експертам, які беруть участь у проектах з відновлення об’єктів інфраструктури.
7. Обмін полоненими буде розблоковано і прискорено.
На сьогодні, згідно із останньою інформацією від СБУ, в полоні залишається 153 українця, серед них 62 – цивільні. Усі вони мають бути на свободі, боремося за це.
Уже незабаром має бути звільнено начальника відділення розвідки 81-ої десантно-штурмової бригади Андрія Гречанова – відомого “кіборга” з позивним “Рахман”. Зрушень ми очікуємо й у справах громадян України – політичних в’язнів, які незаконно утримуються у Росії.
Вкрай важливо, що нам вдалося усунути будь-які лазівки для скасування чи послаблення санкцій ЄС щодо РФ.
Підтверджено, що дія обмежувальних заходів ЄС продовжуватиме діяти до моменту повного виконання Москвою Мінських домовленостей.
Виконання Паризьких домовленостей було гарантовано президентом Франції Франсуа Олландом та канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Ірина Геращенко, уповноважений президента України з питань мирного врегулювання в Донецькій і Луганській областях, представник України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи, спеціально для УП

Залиште коментар

Також по темі

У Хмельницьке СІЗО намагалися передати наркотики

Пакет з наркотиками перехопили працівники Хмельницького слідчого ізолятора.