Студенти реставрують фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника
Завдяки студентам-реставраторам писані фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника «свіжіють».

Студенти реставрують фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника

Завдяки студентам-реставраторам писані фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника «свіжіють». Картини минулих століть не тільки отримують нове відреставроване життя, але й стають виставковим об’єктом у картинній галереї.

У житті музею реставрація картин триває постійно. Переважно над цим процесом чаклують студенти К-ПНУ ім. І. Огієнка спеціальності «Реставрація творів мистецтва». Така робота ведеться ними як за власним бажанням, так і під час виконання магістерської роботи. Бо остання передбачає не лише теоретичну частину, але й реставраційну, та копію відомого твору.

Цьогоріч наш університет закінчили 12 художників-реставраторів після півторарічної (а не як було раніше – дворічної) магістратури. Усі вони 29 січня вже традиційно прилюдно захищалися в картинній галереї перед викладачами, науковими керівниками і рецензентами, отримавши диплом, який у Європі вважається першим науковим ступенем.
Студенти реставрують фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Студенти реставрують фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника
«Уся цікавинка процесу реставрації в тому, що ніхто точно не знає, як поведуть себе твори під час відновлення. Інколи відкриваються такі дивні речі, яких не очікували побачити навіть викладачі», – говорить доцент кафедри мистецьких дисциплін Інна Березіна.

Наприклад, під час магістерської роботи одна зі студенток працювала над «Розп’яттям Христа» невідомого автора середини 19 ст. «За цією картиною – великий надпис, який засвідчує, що вона була подарована казначеєм Аполлінарієм церкві на Карвасарах, – розповідає художник-реставратор, працівник музею Олександр Віштаченко. – Студенти з’ясували, що в ці роки главою єпархії був Леонтій, за правління котрого закривалося багато католицьких храмів. За стилістикою цей образ не підпадає під православний. Тому, швидше за все, він був переданий саме із католицького храму в православний».

Стало цікаво, наскільки точно студенти можуть здублювати першотвір майстра. «Рівень випускників – надзвичайно високий, однак око фахівця копію від оригіналу відрізнить одразу, – переконує Інна Вікторівна. – Хоча відомі приклади, коли навіть у світових картинних галереях оригінали заміняють на «двійників» і ніхто про це не знає».
Реставраційні роботи магістрантів після захисту потраплять назад до фондів музею, а копії – до фондів кафедри. Потім вони презентуються на студентських виставках у картинній галереї мистецького корпусу університету.
Студенти реставрують фонди Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника
У той же час Олександр Віштаченко спільно з працівниками музею та студентами нині працює над проектом «Від забуття до відкриття». Він передбачає вже у лютому презентацію експозиції з відреставрованих робіт, поряд із якими розмістять фото. На них буде зображений твір до відновлення.

Невідреставровані картини (зараз цього процесу чекає 80 полотен) ніхто не бачить, бо вони лежать у фондах. А завдяки цьому проекту художники-реставратори зможуть допомогти привабити туристів, відвідувачів-школярів, студентів, істориків й привідкрити трішки історію міста. Адже, скажімо, на етюдах Дмитра Жудіна і В’ячеслава Розвадовського зображені вулиці й будівлі, яких у нашому місті вже не побачити.

Залиште коментар

Також по темі

Перший “двохсотбальник” із ЗНО з Кам’янця-Подільського

Українським центром оцінювання якості освіти оголошено результати зовнішнього