Питання житла чи не найактуальніше для нашого міста. Тисячі людей, які не мають змоги придбати квартиру, упродовж років сподіваються отримати помешкання від держави чи місцевих органів самоврядування. Левова частка серед них – представники незахищених верств населення. Днями тринадцять сімей отримали кімнати у гуртожитку.
Питання житла чи не найактуальніше для нашого міста. Тисячі людей, які не мають змоги придбати квартиру, упродовж років сподіваються отримати помешкання від держави чи місцевих органів самоврядування. Левова частка серед них – представники незахищених верств населення. Днями тринадцять сімей отримали кімнати у гуртожитку.
Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин каже: \”Кімнати отримали ті, хто найбільше потребували поліпшення житлових умов.Серед тих, хто отримав кімнати – три учасники українсько-російської війни, три ліквідатори аварії на ЧАЕС, сурдоперекладач, яка до того ж сама виховує дитину-інваліда, ветеран праці тощо. Тобто, це ті люди, які дійсно заслужили мати житло\”.
Оселилися родини у гуртожитку №2, що на вулиці Інститутській. Для того, щоб помешкання хмельничан були комфортнішими, з міського бюджету профінансували ремонт приміщень загального користування:\”Було виділено 280 тисяч гривень на ремонт кімнат загального користування, – розповідає Василь Слива, очільник ЖКК \”Будівельник\” – Частина з них була витрачена на проектні роботи, решта – власне на ремонт: заміну газових плит, сантехнічного обладнання, стояків води, каналізації. Також здійснили косметичний ремонт, постелили новий лінолеум, зробили якісну електропроводку на кожну кімнату тощо. Розмір всіх кімнат – 17,5-18 кв.метрів. Звісно, не варто забувати, що будувався наш гуртожиток у 60-роках, він має коридорний тип, тому всі мешканці спільно користуватимуться кухнею та санвузлом.
Відремонтоване приміщення тепер мало схоже на типовий гуртожиток – тут на диво чисто та затишно. Новосели уже перевозять речі у нові помешкання. Для декого з них така кімната – здійснення мрії. \”Я дуже хотіла отримати кімнату в гуртожитку, – каже Марина Бірюкова, сурдоперекладач товариства глухих. – Дев\’ть років я з дитиною-інвалідом мешкаю по найманих квартирах. Упродовж трьох років оббивала пороги чиновників міста з проханням поселити мене у гуртожиток. Кілька тижнів тому пішла з цією проблемою і на прийом до новообраного міського голови Олександра Симчишина. Він відразу запевнив – незабаром святкуватиму новосілля. Так і сталося, – радіє жінка.
\”Це лише початок вирішення проблеми з житлом для містян, – каже очільник міста О. Симчишин. – Ситуація дійсно складна. На сьогодні поліпшення житлових умов у місті потребують більше 11 тисяч людей. Ми працюватимемо в цьому напрямку і далі. Наприклад, цілком можливо, що після оптимізації професійно-технічних закладів освіти ми, обстеживши гуртожитки ПТУ, зможемо надати кімнати більшій кількості людей\”.
