Сьогодні, коли на вулиці стоїть гарна погода, все більше хмельничан відпочивають у лісі чи на березі річки. А останнім часом, кажуть, стали зустрічатися вужі та змії. У соцмережах з\’явилась інформація, що у лісі на Озерній, повзають змії. Був помічений швидше за все вуж, біля входу у ліс.
Що робити, якщо вкусила змія?
Якщо укусила змія, перш за все слід визначити, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змії у вигляді двох серпоподібних смуг, утворюючих напівовал із дрібних точок.
Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров.
Побачивши, що змія отруйна, перш за все треба постаратися якнайшвидше відсмоктати з рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна цього робити тим, у кого є поранення слизової губ або порожнини рота. Рану слід обробити 5% спиртовим розчином йоду або одеколоном чи спиртом.
Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги та, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні.
Щоб прискорити виведення отрути, треба давати потерпілому пити більше чаю і лужної мінеральної води.
Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може та повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки.
Головне: потерпілого потрібно якомога швидше на носилках або транспортом доставити в найближчий медичний заклад.
Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно. Тому варто знати те, що категорично забороняється в таких випадках. В жодному випадку не можна накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Це не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці та сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці та різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута.
Забороняється припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами, а також розрізати рану на місці укусу.