У рамках Міжнародного культурного форуму “Кам’яний острів” відбулась презентація роману “Бот. Ґуаякільський парадокс” від Макса Кідрука. Автор поділився тонкощами роботи над романом та планами на майбутнє.
У рамках Міжнародного культурного форуму “Кам’яний острів” відбулась презентація роману “Бот. Ґуаякільський парадокс” від Макса Кідрука. Автор поділився тонкощами роботи над романом та планами на майбутнє.
Кідрук – письменник, на творчість якого підсідаєш, як солодколюб – на справжній шоколад. І від цього процесу теж можуть бути неприємні наслідки: ти не спиш ночами, бо не можеш відірватися від прочитання, розбурхується уява від моторошних фраз, які пробирають до кісток, повідомляє Хронікер.
Одним словом, залежність. І ця залежність тягнеться з того часу, як він увірвався в літературний простір своїми тревелогами, а потім і закріпився в ньому першим технотрилером в Україні під назвою «Бот». Правда, зараз Макс Кідрук описує своє творіння як суміш техно і фантастики. Але це на популярності книги аж ніяк не позначилося – готується її четверте перевидання.
«Не вважаю цю книгу найкращою. А от найбільш знаковою – так, – говорить письменник, який вдруге 25 вересня завітав до Кам’янця зі своєю презентацією. Цього разу він привіз довгоочікуване продовження першої частини «Бота» – «Бот: Гуаякільський парадокс». – На її підтримку було організовано перший у моєму житті промотур, створено буктрейлер за 300 доларів і завдяки їй я перейшов до фантастики».
За словами Макса, «Гуаякільський парадокс» мав побачити світ лише в 2020-му. Цієї ж осені готувався до виходу інший роман – «Зазирни у мої сни». Це – історія про маленького хлопчика, який після операції знаходиться в комі. Його перевозять для обстеження в США. І все б нічого, але у снах до дитини почало приходити ЩОСЬ лихе. І це ЩОСЬ зрозуміло, що за ним наглядають… Ну як? Повиступали сироти? Тоді очікуйте у вересні 2016-го.
«Не пишучи про себе, я реалізовую себе набагато більше, ніж у тревелогах, – каже Кідрук, відповідаючи на запитання аудиторії, переважно молодої, в дворику НІАЗ «Кам’янець». – Якщо ці історії хвилюють мене, то вони хвилюватимуть і читача. По-іншому працювати не можу, бо перестану бути письменником».
