Писати Всеукраїнський диктант національної єдності минулого понеділка зібралася моя знайома патріотка. А зранку телефонує і обурюється:Писати Всеукраїнський диктант національної єдності минулого понеділка зібралася моя знайома патріотка. А зранку телефонує і обурюється:
– Пам’ятаєш, як казала кіногероїня: «Ну уж если и в Моссовете…» Так і в нас: якщо українське радіо на офіційному сайті розміщує запрошення на цей диктант з помилками, то я не знаю! На знак протесту вирішила не писати. Не буду таку профанацію підтримувати. Не віриш? Зайди на сайт і подивися – ніби вправа на перевірку грамотності.
У рубриці «новини» цього дня читаю: «Кількість учасників Диктанту національної єдності постійно зростає, а географія – поширюється… Листи надсилають не лише слухачі з усіх областей України, а й з-за кордону… Переможці акції визначаються по тому, як отримано останній лист».
А ще подумалося, що «важлива умова – перевірятимуться лише диктанти, надіслані 11 і 12 листопада (за штемпелем на конверті)» насправді обмежила в участі сільських жителів. У ці дні не в кожному селі працює пошта.
