Претензії Інституту національної памяті до постаті драматурга Миколи Островського в музеї його імені ввважають надуманими і стверджують, що комуністичну біографію письменника, вигадали пізніше, і в ніякій боротьбі за встановлення комунізму письменник участі не брав. Саме до цих аргументів прислухалося Міністурство культури.

 Нака­зом №1162 від 16 гру­дня 2016 року Буди­нок музею Мико­ли Остров­сько­го міні­стр куль­ту­ри заніс до Дер­жав­но­го реє­стру неру­хо­мих пам’яток Укра­ї­ни. Пам’ятці архі­те­кту­ри при­сво­є­но номер 2784-Хм Дер­жав­но­го реє­стру неру­хо­мих пам’яток Укра­ї­ни за кате­го­рі­єю місце­во­го зна­че­н­ня.

— Спра­ва сто­сов­но реє­стра­ції музею роз­по­ча­ла­ся ще в 2013 році, — роз­по­ві­ла Марія Юзло­ва, засту­пник дире­кто­ра музею Мико­ли Остров­сько­го. — Ми під­го­ту­ва­ли ряд від­по­від­них доку­мен­тів та пере­да­ли в міні­стер­ство. Але тоді в Укра­ї­ні від­бу­ла­ся Рево­лю­ція Гідно­сті, змі­ни­ла­ся вла­да та роз­по­ча­ла­ся анти­те­ро­ри­сти­чна опе­ра­ція. І реє­стра­цію музею було від­кла­де­но.

В кві­тні 2015 року на долю музею зно­ву випа­ли нові випро­бу­ва­н­ня — Вер­хов­на Рада Укра­ї­ни ухва­ли­ла пакет зако­нів про деко­му­ні­за­цію. І «тво­ре­ць» Пав­ки Кор­ча­гі­на також потра­пив до пере­лі­ку осіб зі спи­ску деко­му­ні­за­ції.

Ось так на сай­ті Інсти­ту­ту націо­наль­ної пам’яті оха­ра­кте­ри­зу­ва­ли поста­ть Мико­ли Остров­сько­го:

«Радян­ський вій­сько­вий та пар­тій­ний діяч, письмен­ник; уча­сник вста­нов­ле­н­ня радян­ської вла­ди в Укра­ї­ні та бороть­би з пов­стан­ським рухом, слу­жив у бри­га­ді І. Котов­сько­го, 1-й кін­ній армії та части­нах осо­бли­во­го при­зна­че­н­ня Чер­во­ної армії (ЧОН), спів­ро­бі­тник Ізя­слав­ської ЧК (1919−1921), секре­тар рай­ко­му ком­со­мо­лу в Бере­здо­ві та Ізя­сла­ві, секре­тар окруж­ко­му ком­со­мо­лу в Шепе­тів­ці (1924); бри­га­дний комі­сар полі­т­управ­лі­н­ня Чер­во­ної армії (1936)».

Нага­да­є­мо, що у кві­тні 2015 року Вер­хов­на Рада Укра­ї­ни ухва­ли­ла закон «Про засу­дже­н­ня кому­ні­сти­чно­го й нацист­ських тота­лі­тар­них режи­мів».

Однак музей­ни­ки маю­ть про­ти­ле­жну дум­ку з цьо­го при­во­ду.

— Немає задо­ку­мен­то­ва­них даних, що він вою­вав у армії Будьо­но­го чи Чер­во­них біль­шо­ви­цьких заго­нах у 1918 році — ще напри­кін­ці жов­тня про­ко­мен­ту­вав В’ячеслав Смі­хов­ський, дире­ктор музею. — В той час йому було 14 років. Нато­мі­сть музей має фото­ко­пію його ори­гі­наль­ної біо­гра­фії, яку він напи­сав вла­сно­руч у 1922 році та анке­ту 1924 року, коли мав намір всту­пи­ти у кому­ні­сти­чну пар­тію, де жодної інфор­ма­ції про уча­сть у вій­сько­вих заго­нах біль­шо­ви­ків не вка­за­но. А йому було б вигі­дно напи­са­ти про­ти­ле­жне. Пізні­ше, у 1934 році, напи­са­на авто­біо­гра­фія Мико­ли Остров­сько­го, яка вже місти­ть інфор­ма­цію про вій­сько­ву слу­жбу. Істо­рик пояснює цей факт: її писа­ла вже сестра Остров­сько­го. На той час з чоло­ві­ка радян­ська про­па­ган­да вже «ліпи­ла героя».

При­кме­тно, що звіс­тку про зане­се­н­ня шепе­тів­сько­го музею до дер­жав­но­го реє­стру неру­хо­мих пам’яток Укра­ї­ни кра­є­знав­ці отри­ма­ли напе­ре­до­дні юві­лею. 22 гру­дня Музею Мико­ли Остров­сько­го випов­ни­ло­ся 70 років – пише Іри­на Погре­бняк, “День за днем”

Нагадаємо, у Дунаєвецькому районі мешканці села де народився комуніст Володимир Затонський проти знесення погруддя земляку. Читайте  Лисець не декомунізувався: збережуть бюст односельцю Затонському

Також по темі

Радянські панно на багатоповерхівках хмельницька мерія замінить муралами. Замалювати зірки вдасться не всюди

«У Хмельницькому декомунізація відбувалася за тим механізмом, який