У селищі Базалія трикотажна фабрика “Аслан-Текстиль”, що зареєсрована у Хмельницькому, забруднює річку Случ. Мешканців селища пояснюють це тим, що на підприємстві не працюють очисні споруди. Вплинути на керівництво фабрики вони не можуть. Селяни кажуть, що турецький інсвестор на збудував очистні 9-рівневі споруди, як обіцяв.
«Тут в нас є Чорнобиль. Можна сказати, три ставки – це три Чорнобилі, бо це відстійники», – скаржиться базалієць Віктор Закшевський.
Мешканки селища поруч із ним навперебій обурюються: «Куди звертатися, що робити? Ми не знаємо і з острахом чекаємо, що буде далі!», «Якщо в нас Чорнобиль, то порадьте, що нам робити?».
Читайте: Початок пляжного сезону: воду в Случі визнано отруйною і заборонено використовувати
Фабрика “Аслан-Текстиль” відкрилася у Базалії минулого року. Тоді мешканці селища зраділи: сподівалися на нові робочі місця. Їх вони і отримали, однак вже через декілька місяців почали помічати, що, попри обіцянки керівництва фабрики повністю очищати стічну воду, зі ставками і річкою відбувається “щось не те”.
«Чую – запах такий неприємний. Дивлюсь – собака скочив у воду, голова зверху, а тулуба не видно. Я кинувся до води, а там не вода, там чорне чорнило тече», – розповідає мисливець Олександр Сивак.
Наші корови п’ють у тому ставку воду, куди стікає вся та гидота. Ми доїмо сім корів, ми здаємо в державу молоко, і ми з того живемо, ми з того вчимо дітей. Люди налякані і стривожені, адже частина ходить на фабрику, а частина – живе з тих корів».
Приїхавши до очисних споруд, ми теж відчуваємо різкий гнилий запах і бачимо густу воду помаранчевого кольору.
Читайте: Викиди хмельницького підприємства отруїли бактерій Водоканалу. Нечистоти пішли в Південний Буг
Поміж тим, згідно з даними Державного Геокадастру і інших відкритих джерел, ПП “Аслан-Текстиль” взяла ділянку у Хмельницької ОДА – тільки під розміщення будівель і приміщень. В офіційних документах немає ані слова про фабрику чи виробничі потужності.
З нашими запитаннями ми підходимо безпосередньо до підприємства. Однак поспілкуватися з кимось із керівництва нам не вдається. Начальник охорони каже, що нікого, навіть секретарки Юлії, немає на місці. З секретаркою нам вдалося поговорити лише по телефону, але й ця розмова не дає результату.
Коли ж ми звертаємося за коментарями до місцевої влади, то її різні рівні починають перекидати відповідальність одне на одного.
Читайте: Масову загибель риби у Південому Бузі рибалки пов’язують з початком цукроваріння у Наркевичах
Селищний голова Євгеній Білоус визнає проблему, але каже, що фабрика розташована за межами Базалії, тому дозволи на відкриття підприємство отримувало від керівництва району. В Теофіпольській райдержадміністрації тим часом вказують на ОДА. Мовляв, район не може впливати на “Аслан-Текстиль”, бо воно розташоване на приватній території.
В Хмельницькій ОДА “Останній Інстанції”, попри запити, коментарів так і не дали. Навіть попри те, що прес-служба призначила нам час для інтерв’ю з головою облдержадміністрації Олександром Корнійчуком. У домовлений час його просто не виявилося на місці.
Читайте: На Хмельниччині не залишилось чистих водойм – висновок екологів
Однак з нами поспілкувався представник Державної екологічної інспекції Олег Іщук. Він підтвердив, що промислові води “Аслан-Текстилю” після очистки скидають у річку Случ. При цьому інспекція встановила, що за хімічним складом ця вода виходить за припустимі норми забруднення.
Відтак директора фабрики Шишмана Рамазана притягнули до відповідальності. Відповідно до закону, він сплатив штраф – 136 гривень.
Читайте: Головний екоінспектор Хмельниччини продовжує вбивати природу регіону власними бізнес-забудовами
Поміж тим, мешканці селища Базалія власними зусиллями здали воду на експертизу до столичного Інституту хімії води ім. А.В. Думанського. Результат цієї експертизи ще гірший, ніж дослідження Держекоінспекції.
З чим пов’язана розбіжність результатів? Мешканці Базалії пояснюють це тим, що керівництво фабрики знало про перевірку і почало вливати у водойму чисту воду.
Вже у Києві ми зустрілися з колишнім працівником фабрики “Аслан-Текстиль” Андрієм Герасим’юком. Він розповідає, що при будівництві не було ні планування, ні належної роботи спеціалістів.
“Вирили котлован завбільшки з футбольне поле, пробурили там, засипали то щебенем, поклали ніби там дренажні труби – так, для відводу очей. Комісія прийшла: фільтр є? Є. Люк є? Є. Все! А там – ані входу, ані виходу”,
Поміж тим, проблема з селища Базалія може перетворитися на глобальну. Стічні води від фабрики “Аслан-Текстиль” потрапляють у річку Случ, яка є притокою річки Горинь. Остання входить до басейну річки Прип’ять, яка впадає в Київське водосховище. А це вже – каскад річки Дніпро.
“Це не тільки наша проблема. Проблема, будемо казати, нашої України. Все починається з маленького і закінчується великим”, – каже свідомий цього базалієць Григорій Горобчук
